В кінці лютого минулого року, як тільки на вулицях кримських міст з'явились "зелені чоловічки", Ахтем перебував у Сімферополі. Розповідає, що вікна квартири, в якій він жив, виходили на будинок Ради міністрів Криму. І саме 26-27 лютого, коли відбувалось захоплення будинку, він все бачив на власні очі.

Не знаю чому, але одразу прийшло відчуття, що це анексія. Пам'ятаю свої телефонні розмови і навіть СМС-ки, якими ми обмінювались з друзями з Києва. Чомусь я тоді написав, що за усіма ознаками це — анексія. Хоча сам у це не вірив. Я напевно один з тої більшості людей, які не могли собі уявити, що у 21-му сторіччі так нахабно можна вкрасти шматок землі у свого сусіда, коли в нього важкі часи,
— каже режисер.

Він згадує, як деякі його близькі знайомі, з якими разом вчились, ділились всім, заявили, що "кримських татар всі ці 23 роки терпіли".

Ахтем каже, що події, які відбулись в Криму – це наслідок байдужості центральної влади впродовж 23 років. Адже кримсько-татарський народ, за його словами, весь цей час намагався донести проблеми півострову до відома керівників держави.

Також розповідає, що одразу було видно всі ознаки роботи спецслужб.

Так багато було цих квазіутворень у Криму, які не соромилися бігати з прапорами Росії на території нашої країни і вимагали не утискати те, що ніколи не утискали. Серед порядка 700 шкіл середньої освіти, кримсько-татарських було до 10, та й ті до молодших класів. Українських шкіл — близько 15. А більше 600 шкіл з російською мовою освіти. Тому говорити про якісь утиски російської мови не коректно,
— каже він.

Весь цей рік режисер не має можливості бувати в рідних краях, адже його приїзд до Криму може закінчитись погано.

Сеітаблаєв не виключає, що з ним може повторитись історія, як з режисером Олегом Сенцовим.

Не знаю чи є моє ім'я офіційно у переліку нев'їзних, але знаю, що мій приїзд не бажаний для певних служб. Я не хочу давати ані єдиної можливості негідникам отримувати таке задоволення, яке вони напевно отримують від того, що ув'язнили Олега Сенцова,
— зазначив він.

Додає, що анексія Криму — його особиста драма. Бо він не може бачитись зі своїми родичами і бувати в рідних краях.

Зі свого боку я намагаюсь робити все, щоб максимально швидко наблизити той момент, коли Крим знову стане невід'ємною частиною України. Через передачі, спектаклі, фільми,
— сказав Ахтем.