Паралельно із тим російські військові злочинці атакують майже всі цивілізовані країни фейковими новинами, політичним та економічним шантажем, а також вдаються до кібератак.
Читайте також: Через затоплення шахт жителі Донбасу можуть загинути від хімічної зброї
Користуючись своєю розвиненою агентурною мережею у колах топ-чиновників країн ЄС, росіяни постійно нагнітають ситуацію, вдаючись до шантажу. Так, через виключно свою кишенькову праву партію "Альтернатива для Германії", Кремль створив загрозливі умови для Ангели Меркель, змусивши її кілька місяців вести перемовини зі створення коаліції із соціал-демократами, чия проросійська молодь виступала за те, щоб залишатися в опозиції. Після цього німецькі політики пішли по похилому шляху. Засуджуючи на словах російську агресію, вони почали відбілювати злочини Кремля та казати про необхідність якщо не відмінити санкції, то хоча б послабити їх.
Спочатку казали про це як про "жест доброї волі", а потім почали оперувати наслідками для німецького бізнесу. При цьому Німеччина активно співпрацює із російськими олігархами, що інвестують у привабливі для неї проекти, а також обіцяють забезпечити газом за вигідними цінами.
Аналогічна, тільки більш жорстка ситуація склалася в Італії, де взагалі до коаліційної угоди збираються внести пункт про відміну санкцій.
Паралельно із тим деструктивно для України та світу діють угорці, чехи. Поки що тримаються французи, де маргінальна Ле Пен програла боротьбу за президентське місце. Але обробка Макрона продовжується. Президент Франції, з'їздивши минулого тижня до Санкт-Петербурга, показав, що готовий співпрацювати із агресором та здатен відмовлятися від жорстких мір проти Москви.
Читайте також: Стратити не можна помилувати: що робити із полоненими бойовиками?
Найбільш тривожним є те, що всі ці вищеописані події сталися після численних терактів як у Європі, так і в Україні. Путін своїм вторгненням до Сирії забезпечив у Європі величезний потік біженців, створивши кризу та піднявши рейтинги своїх радикальних кишенькових політсил. Після цього країни ЄС були вимушені вирішувати власні проблеми, трошки забувши про Україну. А російські дипломати при цьому постійно зуділи на вуха, мовляв, визнаєте Крим, зніміть санкції, а ми вирішим ваші сирійські проблеми. І нікого не цікавило, що саме Кремль створив такі умови для переговорів.
Буквально підтершись Будапештським меморандумом, росіяни зуміли активізувати корумповані верхівки багатьох країн цивілізованого світу, щоб зміцнити свої позиції та бути справжніми власниками принаймні Європи (до Азії не сунешся, бо там панує Китай). І дії ЄС призводять до фактичного заохочення росіян до кривавих дій. Що сталося із агресорами після окупації Криму? Санкції та занепокоєння. Після тисяч загиблих під час війни на Донбасі у 2014-2017 окрім численних резолюцій із засудженням дій окупантів ніякої рішучості ніхто, окрім самих українців, не проявив. Кілька місяців тому росіяни вдалися до відкритого теракту на території Великобританії. Отруєння Сергія Скрипаля було показовою атакою, через яку могли загинути громадяни іншої країни.
І що сталося? Засудили цей акт агресії, звісно, всі. Однак лише представники офіційного Лондону заявили про відмову поїхати на Чемпіонат світу, який розпочнеться у РФ через два тижні. Взагалі жоден дипломат не сказав про необхідність відібрати у Москви право проведення заходу й після загибелі десятків дітей у Сирії завдяки російській хімічній зброє. Більше того, напередодні футбольного свята окупанти почали посилено вбивати українців на фронті. І нічого не відбувається, окрім розповідей про занепокоєність та благань зняти з агресора санкції.
Тобто, Кремль вдається до вбивств, а європейці фактично заступаються за них перед іншими, а увесь світ нагороджує росіян правом проведення Чемпіонату світу. І нікого цей факт всерйоз не турбує.
То ж, оскільки наразі для РФ немає ніякого покарання за скоєне, а одні лише слова засудження, вони почнуть діяти ще більш рішуче. Доки Європа заграє з терористами, а не говорить із ними мовою сили, нічого не зміниться. Хіба лише на донбаському фронті, де, дякувати Богові, ситуація залежить не тільки від Меркель та Макрона, а й від настрою українських захисників, які відповідають на обстріли вогнем.
Читайте також: Війна на Донбасі переходить на новий кривавий рівень?