Справа "Роттердам+" залишається закритою: рішення суду

24 вересня 2020, 15:00

Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні скарги колишнього нардепа Віктора Чумака. Чумак оскажував постанову прокурора САП про закриття справи щодо "Роттердам+".

Суд проігнорував більшість доказів, – ЦПК

Доказів виявилось недостатньо для судді ВАКС Катерини Широкої. Про це інформує Центр протидії корупції у телеграмі.

До теми Як в Україні впроваджували формулу "Роттердам+": приголомшливі подробиці

Суддю чомусь не переконало те, що Пономаренко (прокурор САП, що закрив справу – 24 канал) проігнорував більшість доказів під час закриття справи, послався на експертизи, які не заперечили збитки, а написали про "неможливість" зробити висновок,
– повідомили у ЦПК.

У Центрі протидії корупції з таким рішенням служительки Феміди категорично не погоджуються, проте на нього очікували.

Зверніть увагу! Рішення судді Широкої можна оскаржити в Апеляційній палаті Вищого Антикорупційного суду.

Чому у САП закрили справу?

САП закрила частину справи щодо "Роттердам+" 28 серпня. Відповідну постанову вніс прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко.
У ній мовиться про те, що "вичерпано можливості отримати достатні докази для доведення винуватості підозрюваних та інших осіб в суді". Мовляв, сталося це через тривалість досудового розслідування, фактичне обмеження його строків та відсутність інших джерел доказів.

Головне про справу "Роттердам+":

Слідство встановило, що група осіб з приватних теплогенеруючих компаній почали тиснути на керівництво НКРЕКП. Вони вимагали включити до тарифу на електроенергію витрати на доставку вугілля в Україну з портів Європи.
Україна купувала паливо на міжнародній біржі у Нідерландах, аби забезпечити свою незалежність від окупованих територій.
Детективи НАБУ 8 серпня 2019 року повідомили про підозру шістьом особам, зокрема голові Нацкомісії Дмитру Вовку та Володимиру Бутовському. За даними слідства, Вовк з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт – так звану формулу "Роттердам+"
Регуляторним актом вони створили умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії на гуртовий ринок електроенергії, чим завдали державі збитків на 18,9 мільярда гривень. У зв'язку з переходом України на новий ринок електроенергії з 1 липня 2020 року формула втратила чинність.