Ніч на 5 серпня яскраво показала, чому нестача ракет-перехоплювачів для комплексу Patriot є великою проблемою для України. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Гостра проблема для України

Згідно зі звітом Повітряних сил, росіяни випустили 24 балістичні ракети по Києву та області, жодна з яких не була збита. Наслідком стали численні жертви, значні руйнування комерційної та житлової нерухомості.

Передача ліцензії на виробництво ракет, що її анонсував Дональд Трамп на саміті НАТО в Анкарі, точно не дозволить нам розв'язати проблему в короткостроковій перспективі. Однак у майбутньому власне виробництво могло б стати для нас вагомим козирем у повітряних війнах проти агресора. Особливо, якщо паралельно ми зможемо реалізувати анонсований раніше спільний з європейцями антибалістичний проєкт Freyja.

Глобальний дефіцит перехоплювачів

Ідея передати нам ліцензію на Patriot точно не є просто бажанням допомогти.

Станом на середину 2026 року американці самі зіткнулися з певним дефіцитом ракет-перехоплювачів. Згідно з оцінками тамтешнього Центру стратегічних і міжнародних досліджень, у розпорядженні США нині є близько 800 таких ракет. До початку війни проти Ірану їх нараховували 3100, а Україні за весь час американці передали 600.

Відповідно, за п'ять місяців бойових дій на Близькому Сході США витратили набагато більше, ніж передали нам. Залишок 800 ракет фактично виключає можливість передачі Україні ракет для Patriot від США у суттєвих обсягах. Особливо враховуючи, що за рік у всьому світі випускають до 850 ракет PAC-3, а для збиття ж однієї балістичної ракети потрібно щонайменше 2 постріли.

Передача Україні ліцензії означатиме майбутнє збільшення світового виробництва. Не виключено, що американці зацікавлені у поповненні своїх запасів ракетами, виготовленими українськими заводами.

Сучасні війни демонструють, що балістика є грізною зброєю, протидіяти якій – непросте завдання. Таким чином, масштабування виробництва відповідає довгостроковим інтересам США та всього НАТО. І було б дуже добре для нас, якби саме Україна стала тим партнером, що реалізує це масштабування.

Не зважайте на Трампа

Нехай Дональд Трамп цілком у своєму стилі вже встиг остудити наш захват, американські чиновники запевнили, що відповідні переговори продовжуються.

Передусім йдеться про слова посла США при НАТО Метью Вітакера, який заявив, що наказу про зупинку таких переговорів не надходило. А конгресмен Майк Тернер в етері CBS припустив, що Трамп говорив і про Patriot, і про Tomahawk.

"Я переконаний, що перемовини щодо передачі Україні технології Patriot тривають. З ними українці зможуть налагодити виробництво, що є дуже важливим і для них, і для наших інших союзників", – зазначив Тернер.

Як часто це буває з імпульсивним Трампом, його ідея про передачу ліцензії могла застати зненацька людей, які відповідають за технічну сторону процедури. Наприклад, управлінців компаній-виробників (Raytheon, Lockheed Martin та Boeing), чиновників Пентагону та інших відповідальних міністерств.

Просто уявіть: американці витрачали роки, лише щоб передати нам певні види озброєння у користування. Для передачі прав на виробництво закономірно знадобиться як мінімум не менше часу. Йдеться про роки до моменту запуску виробничих ліній, що й казати про час, коли ракети будуть готові до реальних пусків.

Крім, власне, США, нині тільки Японія має ліцензію на повну збірку найсучасніших PAC-3 MSE. Німеччина виробляє компоненти та ракету попереднього покоління PAC-2 GEM-T. Деякі деталі нібито вже робить Польща. Тобто йдеться про надзвичайно обмежене коло країн, до якого належать США та їхні найближчі союзники.

Без сумніву, буде дуже добре, якщо ми долучимося до них. Але складно собі навіть уявити, яку неймовірну кількість бюрократичних процедур доведеться пройти, щоб усе це було реалізовано.

Відповідно, у найближчій перспективі Україні варто сподіватися або на інші джерела постачання ракет-перехоплювачів, або на просування власної антибалістичної програми.

Теоретично, ракети все ще можна отримувати від європейських союзників. Але їхні запаси обмежуються максимум кількома сотнями ракет у найбільших країнах НАТО типу Німеччини. Складно розраховувати, що вони дадуть нам достатньо для відбиття десятків ракет, які нині щомісяця випускає Росія.

Маємо покладатися на власні сили

Зрештою, завдання отримання ліцензії може бути виконане нами наприкінці 2026 або на початку 2027 року. Нині ми бачимо підтримку такого кроку в американському політикумі, позаяк він відповідає державним інтересам США.

Проблема тільки в тому, що подібні ініціативи вимагають узгодження неймовірної кількості деталей, через які процес може неабияк затягнутися. До того ж не забуваймо, що політичні розклади можуть суттєво змінитися після листопадових проміжних виборів до Конгресу США.

Так чи інакше, у найближчій перспективі це не стане важливим чинником на полі бою. Саме сьогодні нам потрібно докладати максимальних зусиль для створення власних засобів протидії балістичним загрозам. А українські Patriot у майбутньому мають стати для них ефективним доповненням.