Несподіваний візит до Москви: навіщо Трамп відправив директора ЦРУ до Кремля

Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок в ефірі 24 Каналу пояснив, які питання можуть обговорювати під час цього візиту та чому Вашингтон зараз намагається активізувати переговорний трек, попри жорсткі сигнали з Кремля.

США намагаються активізувати переговори

Жорстка публічна риторика Кремля поки не свідчить про готовність до широкого компромісу. Водночас одразу кілька дипломатичних сигналів вказують на спробу активізувати переговорний процес: підготовка мирного плану, про яку говорив Володимир Зеленський, присутність у Москві представника дипломатичного відомства Ватикану та неочікуваний візит директора ЦРУ Джона Реткліффа.

Можна очікувати розмову про припинення ударів у повітрі та на морі. У повітрі, не виключаю, йдеться виключно про далекобійні удари. Що стосується прифронтових регіонів, там питання буде набагато складнішим– пояснив Клочок.

Поїздка очільника ЦРУ сама по собі ще не гарантує зрушень. Напередодні повномасштабного вторгнення керівник американської розвідки вже контактував із Володимиром Путіним, намагаючись переконати його не починати війну. Нинішній візит відбувається після тривалого періоду контактів через Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, можливості яких у цьому переговорному треку, на думку Клочка, вже значною мірою вичерпані.

Заяви Кремля, які лунають щодня, коли одного дня вони погоджуються на переговори, а другого вже ні, показують, що ситуація в Росії залишається як маятник – з одного краю в інший– сказав керівник Центру громадської аналітики "Вежа".

Водночас позиції сторін уже змінили українські удари по території Росії та готовність західних партнерів розширювати військову підтримку, зокрема через передачу технологій Storm Shadow. Москва при цьому зберігає перевагу в балістичних ракетах і має просування на Донеччині, що ускладнює перспективу швидкого припинення бойових дій.

Швидких домовленостей із Кремлем поки не видно

Одним із варіантів для переговорів може залишатися обмеження ударів у повітрі та на морі з продовженням бойових дій безпосередньо на фронті. Таку пропозицію Україна вже озвучувала Сполученим Штатам навесні 2025 року, однак нинішні контакти ще не дають підстав говорити, що сторони наблизилися до її реалізації.

Переговорні групи, звісно, знають більше, але схоже, що впевненості в досягненні якогось результату немає в жодної зі сторін. Візит Реткліффа я розцінюю як намагання активізувати переговорний трек– сказав Клочок.

Попередній етап американського посередництва не привів до помітного прориву. Після зустрічі української делегації з Дональдом Трампом у Мар-а-Лаго наприкінці минулого року Вашингтон певний час не демонстрував активного залучення, а Марко Рубіо публічно говорив про готовність почекати.

Тепер для перезапуску цього процесу може відкриватися нове вікно на тлі майбутніх виборів до Держдуми Росії та внутрішнього тиску на адміністрацію Трампа. Водночас позиція Кремля залишається жорсткою, а перевага Росії в балістичних ракетах зменшує її зацікавленість у припиненні далеких ударів.

Я не бачу зараз ознак того, що Кремль буде готовий до зупинки вогню на морі й у повітрі, бо він має суттєву перевагу в балістиці. Ймовірно, у команди Трампа є аргументи, які вони вважають за необхідне довести до Кремля саме зараз– наголосив керівник Центру громадської аналітики "Вежа".

Поїздка директора ЦРУ до Москви в такому разі може бути лише початком нового етапу контактів, який, за оцінкою Клочка, здатен розтягнутися на тривалий час.

Клочок пояснив візит директора ЦРУ до Москви: дивіться відео