США та Трамп: полювання на "персону №1"

Це значно полегшує роботу команді спецпрокурора Роберта Мюллера, який розслідує зв'язки Трампа з Росією. Чи стане Дональд Трамп першим американським президентом, проти якого буде застосовано імпічмент?

Судові документи, які накопичує Мюллер, безсумнівно, концентруються на одній-єдиній постаті – на Дональдові Трампі. Формально в них звинувачуються різні люди, зокрема – багаторічний особистий адвокат президента, Майкл Коен. Але в усіх цих паперах постійно "спливає" постать Трампа – юридично він називається "Individual 1" – тобто, "персона №1".

Читайте також: "Північний потік-2" розколює Європу і вже збурив спротив у Німеччині

Мюллер чітко демонструє цим, що він ні на мить не випускає з поля зору головну проблему афери, яку в Америці назвали "Рашагейтом". Незважаючи на величезну купу деталей, на вражаючу кількість персонажів та зв'язків між ними, фокус справи ні на мить не зрушується з американського президента.

Комісія Мюллера працює вже 19 місяців поспіль і завершення її роботи все ще навіть не на горизонті. Трамп кожні пару днів лається в Твіттері з приводу "полювання на відьом", яке, мовляв, є спрямованим проти нього, його сім'ї та (як же ж без цього?) "доброго імені американської нації". Його постійна лють та постійна лайка на Мюллера водночас видають, що робота слідчих – далеко не "комарине дзижчання" для президента. Багато хто вважає, що Трамп переймається навіть більше, ніж намагається показати.

Спецпрокурор Роберт Мюллер / Фото Дзеркало тижня

Що ж, йому є, чим перейматися. Зрештою, Мюллер може добряче зіпсувати Трампові картину тріумфа всього його життя: перемоги на президентських виборах 2016 року. Мюллер, багаторічний шеф ФБР, який працював як при президенті-республіканцеві Джорджі Буші, так і при демократі Бараку Обамі, ретельно вивчає російський вплив на ці вибори. Те, що вплив цей мав місце – нині вже є беззаперечним, доведеним фактом: скажімо, в формі масової дезінформації в Інтернеті з боку "ольгінської фабрики тролів", в формі хакерських атак на поштові сервери Гілларі Клінтон, в формі прямої шпигунської діяльності. Все це вже само собою є приводом, аби американці добряче задумалися. Але ще більш вибуховим залишається питання, яке поки що є відкритим – наскільки щільно співпрацював у цій афері з росіянами сам Трамп?

Звинувачення за звинуваченням

Роберт Мюллер намагається з'ясувати; чи була співпраця команди Трампа з росіянами "змовою із шкідливими намірами", аби дістати перевагу над Клінтон?

Тому що, за американським законодавством, подібні дії є злочином. В контексті цієї підозри, Мюллер "прочісує" також і фінансові зв'язки сім'ї президента, відшукуючі можливі конфлікти інтересів – наприклад, пов'язані з торгівлею нерухомістю або з діяльністю фінансової імперії Трампа. Якщо спецпрокурор доведе наявність незаконних дій – це може призвести до імпічменту й навіть до ув'язнення Трампа. Таким чином, Дональд Трамп таки може ввійти в американську та світову історію, як перший президент США, якого буде викинуто з посади, або навіть перший, який потрапить до буцегарні. Не вельми приємний спосіб залишитися в історії, чи не так?

Сам Трамп не припиняє повторювати, що не було ніяких таємних угод, не було ніякого впливу на юстицію, взагалі нічого не було... Щодо "мисливця" Мюллера – він свої "козирі" не розкриває, продовжуючи свою наполегливу працю. Виступити в якості свідка Трамп відмовився, але Мюллер спромігся допитати вже більш ніж два десятки співробітників Білого дому та колишніх підлеглих Трампа.

Протягом минулих тижнів одразу два судових процеси мали пролити трохи світла на цю справді складну справу. Колишній адвокат Трампа Майкл Коен був у середині грудня засуджений на три роки тюрми. Федеральний суд в Нью-Йорку визнав його винним, окрім іншого, в ухиленні від сплати податків та неправдивих показах перед Конгресом США.

Колишній адвокат Дональда Трампа Майкл Коен

Коен зізнався в тому, що збрехав Конгресові про плани будівництва в Москві величезної споруди Trump Tower – через свою лояльність до Трампа. Проект луснув, але переговори про нього були завершені лише за п'ять місяців до президентських виборів у США. Коен, окрім того, за наказом Трампа сплатив "відступні" гроші порнозірці Стормі Деніелс, аби вона мовчала про свої сексуальні зв'язки з президентом. Цей епізод може розцінюватись, як порушення закону про фінансування передвиборчої кампанії, а також як вплив на вибори. В ході процесу було висвітлено цілу низку "гарячих" деталей – так, Коен зізнався, що росіяни намагалися розбудувати свій вплив на команду Трампа.

Чого матеріали суду не викривають – так це питання, чи були російські "аванси" прийняті. Так чи інакше, а Коен, який більш ніж десять років поспіль співпрацював із Трампом, а тепер з президентом взагалі не розмовляє, вважається ключовим свідком. Роберт Мюллер підкреслив, що Коен надав йому "релевантну інформацію" – й таким чином заробив собі м'який вирок. Три роки – не двадцять...

Читайте також: Як Кремль французьких націоналістів фінансував

За тиждень до Різдва (того, яке, як в усьому світі, святкується 25 грудня) мав бути винесений другий вирок – але з ним вийшло інакше. Колишній радник Трампа з питань національної безпеки, Майкл Флінн, мав бути засуджений за те, що збрехав ФБР про свої контакти з російським послом в США Кисляком. Суддя звинуватив його в тяжкому злочині, але адвокатам Флінна вдалося відтермінувати оголошення вироку. Флінн, мовляв, бажав би мати час, аби продовжити своє співробітництво зі слідством. Вироку він все одно не уникне, але, якщо Роберт Мюллер і йому дасть "позитивну характеристику", то, можливо, відсидіти Фліннові доведеться лише півроку.

Колишній радник Дональда Трампа Майкл Флінн

А от іншому фігурантові цієї справи, знайомому українцям "піарнику Януковича" та шефу передвиборчого штабу Трампа Полу Манафорту, "світить" дуже довгий строк перебування в буцегарні. Тому що його кооперація зі слідством виявилася не такою вже й щирою, як це здавалося попервах. 69-річний лоббіст, який роками поспіль підтримує якнайщільніші контакти з Кремлем, влітку постав перед судом через звинувачення в відмиванні грошей, корупції та банківських аферах. Всі ці порушення мали місце до виборів, але Манафорт так само, як і Флінн, пішов на співпрацю з командою Мюллера в справі "Рашагейту" й отримав порівняно невеликий строк. Але наприкінці листопада Роберт Мюллер скасував цю угоду через те, що з'ясував – Манафорт знову збрехав. Новий вирок має бути оголошеним на початку березня цього року й очікується, що він буде нищівним.

Пол Манафорт / Фото АР

Всіма цими звинуваченнями та допитами Роберт Мюллер поступово оточує президента США, заганяє його в усе тісніший кут. Але чи призведе це до відставки Трампа – це питання залежить напряму від відповіді на інше, ключове питання: чи був Трамп напряму "підв'язаний" до співпраці з росіянами? І, якщо був – чи була ця співпраця виражена в конкретних таємних угодах та акціях з метою маніпуляції виборами? Колишній шеф-стратег Трампа Стів Беннон вже встиг звинуватити президента в цій співпраці в своїй книзі "Fire and Fury".

Втім, слід визнати: чим далі затягується це слідство, тим легше Трампові стверджувати, що воно є нічим іншим, як чистим безглуздям. Мовляв – якби в них на мене щось було, то вже б виклали, а так – "нєт у вас мєтодов протів Костькі Саприкіна". Вся ця історія розколює країну, вона призвела до таких полемічних баталій, яких в Америці досі не знали...

Для демократів, які бажали б принаймні в 2020 році винести Трампа з Білого дому, слідство дає шанс атакувати президента. В січні починає роботу новий Конгрес. Демократи мають намір використати свою більшість в палаті представників, аби розпочати власне слідство та допросити нових свідків. Джеррі Надлер, який незабаром має стати головою комітету юстиції Конгресу США, вже встив пригрозити:

Ми притягнемо Трампа до відповідальності!

Але, навіть, якщо Мюллер вже незабаром викладе свою доповідь – невідомо, чи звинуватить він напряму президента.

Читайте також: Зовнішньополітичний провал Німеччини

Сам Трамп, здається, намагається захиститися від будь-яких випадкових подій. В листопаді він прогнав міністра юстиції Джеффа Сешнза, поставивши на його місце 68-річного Вільяма Барра. Сешнз підкреслено відсторонився від слідства Мюллера, а от Барр, який був міністром юстиції в 1990-ті роки при президенті Буші, може, за проханням Трампа, й втрутитися – наприклад, скоротити бюджет мюллеровим слідчим або засекретити важливі документи.

Вільям Барра / Фото з відкритих джерел

Для Трампа подібна "реконструкція" була б дуже зручним вирішенням всіх проблем. Тоді не треба було б звільняти Мюллера та провокувати цим конституційну кризу – можна було б просто забрати в слідства необхідні гроші. Але поки що Барр мовчить і ні в що не втручається...

Насправді, Роберт Мюллер не може власноруч вирішити, як Вашингтон має поводитися з результатами його роботи. Він не має права одноосібно надати свою доповідь Конгресові – про надання його чи не надання виносить рішення мінистр юстиції – тобто, Вільям Барр. Він в справі "Рашагейту" досі вважався лояльним до Трампа... Але не слід забувати, що і його попередник, Джефф Сешнз, теж багато років був трамповим послідовником. Так само, як і Майкл Флінн, і Майкл Коен, і ще багато людей з оточення Трампа, з якими президент тепер і знатися не хоче...

Чи можна "винести" Трампа з Білого дому?

Чи може взагалі діючий президент США бути офіційно звинуваченим перед судом – це питання само по собі є причиною багатьох суперечок серед американських юристів. Рішення Верховного суду з цього приводу нема. Перспектива початку процедури імпічменту теж не вельми ймовірна – принаймні, допоки в Сенаті республіканці зберігають більшість. Може так вийти, що врешті-решт, Трамп буде повністю виправданий.

Можливо також, що "Рашагейт" ніколи не буде прояснений до кінця.

Мюллер має знайти та представити докази кількох приватних зустрічей невеликого числа людей, які мають досвід у приховуванні слідів,
– пише Дов Левін, професор міжнародних зв'язків Гонконгського університету, в популярному серед юристів блозі Lawfare.

Після закінчення Другої світової війни маніпуляції виборами стали в світі регулярними – також і з боку США, які в 1964 році намагалися блокувати кандидата-соціаліста на посаду президента Чілі Сальвадора Альєнде. Але докази, як нагадує Левін, з'явилися "лише частково й лише після того, як минули десітиліття". "Історія вчить нас, що довести таємну змову буває неможливо", – підсумовує він.

Читайте також: Міжнародна космічна станція: три чисниці до смерті?