Для змагань обрали Васильківський район. Його мальовничий ландшафт, багатий на глибокі яри, рівнини, ліси і озера впливає на особливості приземних повітряних потоків, а це дає можливість ставити перед спортсменами цікаві завдання. Їх розробляли відповідно до міжнародних стандартів.
”Мета, це визначити вміння та майстерність пілотів виходити на точність. Тобто політ по заданому маршруту. Є спеціально визначені мітки, які видаються перед виконанням завдання, і пілот, пролітаючи над цими мітками, відмічає своє проходження скидаючи маркери”, - каже керівник київського клубу повітроплавного спорту "Пілот" Олексый Пархоменко.
Аби впоратись із завданням, кажуть пілоти, потрібно мати точний метеопрогноз, знати напрямок вітру і можливі його зміни.
”Тепловий аеростат має можливість маневрувати тільки по вертикалі, і пілот, знаходячись в повітрі повинен орієнтуватися в повітряних потоках, тому що на різних висотах можливий свій визначений вітер. Тобто тільки так можна керувати тепловим аеростатом”, - каже пілот Едуард Сердюк.
Перед тим як здійнятися в небо пілоти мають повідомити про свій намір протиповітряну оборону. В межах Васильківського району аеростатам дозволено підійматися на висоту до 600 метрів. Ще одна обов`язкова умова - інструктаж пасажирів.
“По техніці безпеки найголовніше, щоби пасажири не чіпали шланг, який з’єднує балон та “горілку”. Все решта – ось ці шторки, ось тут є спеціальні ручки за них можна та треба триматися, якщо дуже страшно”, - каже пілот Ксенія Бєларосова.
Пілоти запевняють: польоти на теплових аеростатах малотравматичний вид спорту. Навіть, якщо в балонах закінчиться газ, повітряна куля здатна спокійно сісти на землю. Відтак знаходитись у корзині безпечніше ніж стояти на балконі, жартують учасники змагань.