Як законопроєкт має змінити систему підтримки переселенців
Завдяки впровадженню законопроєкту №16096 держава могла б перейти від набору розрізнених статусів, виплат і послуг для внутрішньо переміщених осіб до системи супроводу людини за принципом "єдиного входу". Серед іншого, на рівні закону автори ініціативи пропонують замінити поняття "внутрішньо переміщена особа" на "вимушено внутрішньо переміщена особа". Про ці та інші норми проєкту 24 Каналу розповів народний депутат Максим Ткаченко.
Парламентар каже, що переселенці залишають свій дім не добровільно, а через війну, окупацію чи загрозу життю. Тому така назва має бути більш доречною. Відомо, що законодавчі зміни готувалися спільно з Харківським міським головою та головою Асоціації прифронтових міст і громад Ігорем Тереховим.
Законопроєкт передбачає створення Координаційного центру підтримки вимушено внутрішньо переміщених осіб та його територіальних відділень. Ткаченко зазначив, що це буде не ще одна установа, куди людина ходитиме за довідками. Центр матиме завдання координувати взаємодію соцзахисту, служби зайнятості, медицини, освіти, громад та інших служб навколо потреб конкретної людини.
Максим Ткаченко
Народний депутат, Голова підкомітету з питань ТОТ, відновлення та розвитку деокупованих територій
Принцип "єдиного входу" означає одне звернення. Далі проводиться комплексна оцінка потреб і формується індивідуальний маршрут підтримки. Інформацію, яка вже є в державних реєстрах, органи мають отримувати один від одного. Людина не повинна приносити державі ті самі дані повторно.
Нардеп також наголосив на конкретних соціальних гарантіях, які прописані в новому законопроєкті. Так дітей, народжених після переміщення одного або обох батьків, теж ставитимуть на облік як вимушено внутрішньо переміщених осіб.
Крім того, ініціатори пропонують надавати допомогу без урахування доходів сім'ї протягом перших шести місяців після переміщення. Законодавчо держава також закріпить субсидію на оренду житла у випадку, якщо проєкт підтримають у Раді.
Для власників житла на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій передбачається добровільний механізм відмови від нього на користь держави з можливістю отримати компенсацію.
Ткаченко також наголосив на оновленому підході до працевлаштування. Підтримка має оплачувати результат, а не саму участь у програмі. Йдеться про укладення трудового договору, реальну зайнятість та сплату ЄСВ.
Загальна логіка така: держава переходить від фрагментарної допомоги "за фактом статусу" до супроводу людини на всьому шляху – від першого звернення до адаптації в новій громаді або безпечного повернення додому,
– сказав Максим Ткаченко.
Максим Ткаченко окреслив головні норми законопроєкту №16096 / Фото, надане 24 Каналу
Фіксованих сум для допомоги законопроєкт не встановлює, тому загальної вартості реалізації законопроєкту нардеп не назвав. Він уточнив, що розмір виплат прив’язується до базової соціальної допомоги. Тобто закон задає нижню межу гарантії, але не фіксує конкретну суму в гривнях.
Уже на Кабінет Міністрів буде покладено завдання визначити обсяг і джерела фінансування. На це відводиться місяць з дня набрання законом чинності. Також видатки на допомогу мають врахувати в проєкті Державного бюджету на відповідний рік. Максим Ткаченко уточнив, що такою є стандартна бюджетна практика.
Водночас народні депутати в проєкті мають визначити гарантії та механізми. Повні фінансові розрахунки робить уряд, який має всі необхідні дані щодо доходів і видатків бюджету.
Якби ми зараз зафіксували конкретні суми без таких розрахунків, це могло б стати підставою для негативного висновку бюджетного комітету. Тому спочатку закон визначає принципи та гарантії. Потім уряд рахує їхню повну вартість і джерела фінансування. При цьому не всі запропоновані зміни означають лише додаткові видатки. Частина з них потенційно може привести й до економії бюджетних коштів,
– зауважив парламентар.
Наприклад, електронний обмін інформацією має скоротити дублювання процедур. А підтримка у сфері працевлаштування прив’язується до фактичного результату: трудового договору, тривалості зайнятості та сплати ЄСВ.
Допомога ВПО буде без розділу на категорії
Максим Ткаченко розповів, що в новому законопроєкті не визначено першочергових категорій ВПО, які отримуватимуть допомогу. Гарантія поширюється однаково на всіх вимушено внутрішньо переміщених осіб.
Ми пропонуємо не вибіркову допомогу окремим групам, а єдиний мінімальний стандарт соціального захисту для всіх вимушено внутрішньо переміщених осіб. Фіксованої суми в гривнях законопроєкт не встановлює. Натомість визначається гарантована нижня межа… Конкретна сума визначатиметься індивідуально. Вона залежатиме від параметрів базової соціальної допомоги,
– зазначив нардеп.
Він додав, що законопроєкт також встановлює додаткові гарантії:
- купівля недобудованого житла чи земельної ділянки вартістю до двох мільйонів гривень не повинна автоматично позбавляти людину допомоги;
- банківський депозит до двох мільйонів гривень, який зберігається протягом року, не повинен впливати на допомогу.
При цьому про зупинення чи припинення виплати людину мають повідомити не пізніше ніж за 10 днів до запланованого надходження грошей. У повідомленні мають бути зазначені підстава такого рішення та порядок його оскарження.
Нагадаємо, Верховна Рада 17 вересня ухвалила законопроєкт №15579, який розблоковує передачу державного та комунального майна в оренду для проживання ВПО. Таке житло можна буде передавати без аукціону, а плата за розміщення становитиме 1 гривню. Закон дозволяє застосовувати цей механізм до 1 січня 2028 року.
Держава планує створити єдиний Електронний реєстр житла для переселенців. Його запуск перенесли на 2027 рік. Реєстр має стати єдиною цифровою платформою, де переселенці зможуть бачити доступне житло.