Її задумали як подарунок до сторіччя американської революції, втім спорудили монумент із запізненням на 10 років - у 1886 році.
Дизайн статуї належить французькому скульптору Фредеріку Бартольді. Подейкують, що в роботі йому допомагала вродлива французька натурщиця. Масивну стальну опору, на якій тримається статуя спроектував Гу́став Е́йфель, майбутній творець Ейфелевої вежі.
Цікаво, що всю мідь для статуї постачали з Росії, а бетонну основу під монументом створили німці. До слова, Статуя Свободи була найбільшою бетонною конструкцією у світі.
У 1984 році Леді Свободу вирішили оновити. Відреставровану статую урочисто відкрили у 1986 році, спеціально до її сторіччя. Архітектурне рішення монументу досить символічне. Богиня Свободи тримає факел у правій руці і скрижаль у лівій. На ній римськими цифрами вигравіювано напис “4 липня 1776 року” - день підписання Декларації незалежності Сполучених Штатів. Однією ногою Богиня стоїть на розбитих кайданах. До слова, ззовні Статуя нагадує легендарний Колос Родоський.
У світі є багато екземплярів Статуї. Найбільше звісно ж на її батьківщині - у Франції. Є свої Свободи і у Токіо, і в Ризі, а у Львові на даху Музею етнографії встановлено єдину у світі сидячу Свободу.
Та на таку популярність як у старшої сестри жодна зі статуй звісно ж не претендує.