Страсний тиждень: як слід готуватися до Великодня
Сім днів в очікуванні Великодня, або Страсний тиждень. Якщо хтось не надто сумлінно дотримувався посту, то принаймні на цей час потрібно було себе перебороти. Зрештою цього тижня потрібно було стільки всього зробити, що про м'ясо ніхто й не згадував.
У понеділок гнули спину чоловіки. Від них вимагали полагодити стіл та лави, пофарбувати піч, згребти торішнє листя та спалити сухі гілки.
У вівторок більше роботи було в жінок – вони наводили лад у своїх скринях, прали білизну та підбирали святковий одяг для неділі.
Після таких клопотів хотілось би вже й перепочити, а ж ні. У середу потрібно було йти на город і висадити усю розсаду, бо ж у наступні дні буде не до неї. Увечері, ледь перепочивши, починали місити тісто на паски й відбирати яйця для писанок.
Ось уже й четвер. І знову не до спання. Споконвіку українці вставали вдосвіта і йшли на річку купатися. Вважали, що так змиють усі хвороби та захистять себе від негараздів. Але була одна умова: потрібно було випередити в цьому ворон, які купають своїх дитинчат із першими променями сонця.
Читайте також: Вербна неділя: якими цілющими силами наділені котики
Опісля, з чистим тілом та душею господині приступали до випікання пасок. Це дуже відповідальний момент. Щоб ніхто не вештався під ногами й не псував настрій, господині просили свою сім'ю вийти з хати і без зайвої причини не заходити, щоб не робити протяг.
У п'ятницю, день розп'яття Христа, заборонялося веселитися, співати й навіть надто голосно говорити. Кажуть, той, хто сміється у страсну п’ятницю, проплаче весь рік. У цей день нічого не їли доти, поки не поцілують у церкві Плащаницю.
У суботу, переддень Великодня, вже витав святковий настрій. Жінки фарбували крашанки, збирали кошик, чепурились, аби вже за декілька годин вирушити на всеношну службу божу.