У понеділок гнули спину чоловіки. Від них вимагали полагодити стіл та лави, пофарбувати піч, згребти торішнє листя та спалити сухі гілки.
У вівторок більше роботи було в жінок – вони наводили лад у своїх скринях, прали білизну та підбирали святковий одяг для неділі.
Після таких клопотів хотілось би вже й перепочити, а ж ні. У середу потрібно було йти на город і висадити усю розсаду, бо ж у наступні дні буде не до неї. Увечері, ледь перепочивши, починали місити тісто на паски й відбирати яйця для писанок.
Ось уже й четвер. І знову не до спання. Споконвіку українці вставали вдосвіта і йшли на річку купатися. Вважали, що так змиють усі хвороби та захистять себе від негараздів. Але була одна умова: потрібно було випередити в цьому ворон, які купають своїх дитинчат із першими променями сонця.
Читайте також: Вербна неділя: якими цілющими силами наділені котики
Опісля, з чистим тілом та душею господині приступали до випікання пасок. Це дуже відповідальний момент. Щоб ніхто не вештався під ногами й не псував настрій, господині просили свою сім'ю вийти з хати і без зайвої причини не заходити, щоб не робити протяг.
У п'ятницю, день розп'яття Христа, заборонялося веселитися, співати й навіть надто голосно говорити. Кажуть, той, хто сміється у страсну п’ятницю, проплаче весь рік. У цей день нічого не їли доти, поки не поцілують у церкві Плащаницю.
У суботу, переддень Великодня, вже витав святковий настрій. Жінки фарбували крашанки, збирали кошик, чепурились, аби вже за декілька годин вирушити на всеношну службу божу.