Суд над Супрун – розправа, яку вчинила політична система
Уляна Супрун може повертатися до роботи виконувачем обов'язків міністра охорони здоров'я. Це рішення коштувало державі чергових репутаційних втрат у світі та розчарувань у тому, що політична система України може нарешті очиститися від олігархічних змов.
Порошенко за 2,5 роки не спромігся призначити Супрун міністром за квотою "БПП", хоча йому вистачило одного дня, щоб за своєю квотою зробити генпрокурором кума Юрія Луценка, попередньо помінявши законодавство та дозволивши головному процесуальному керівнику країни бути без вищої юридичної освіти.
Читайте також: Тримати за горло суддів: люди Порошенка беруть під контроль Вищу раду правосуддя
Коли, наприклад, потрібно було отримати мільярд гривень з бюджету на президентський фонд для роздачі передвиборчих подарунків, то господар Банкової зміг проконтролювати, аби був потрібний результат. А коли треба лише імітувати бурхливу діяльність, то трапляється як з Супрун, що з 2016 року ніяк не позбудеться приставки в.о.
Суд над Уляною Супрун
Позивачем до суду в справі про зняття Супрун став депутат від "Радикальної партії" Ігор Мосійчук. Є всі підстави вважати, що депутат був лише статистом у ретельно спланованій виставі.
Радикала позбавили недоторканності та взяли під варту в стінах парламенту у 2015 році. Тодішній генпрокурор Віктор Шокін хизувався цією справою як вдалою спецоперацією. Мосійчука підозрювали за п’ятьма статтями: у хабарництві, хуліганстві, погрозах або насильстві щодо службової особи, втручанні в діяльність судових органів, погрозі або насильстві щодо судді.
Затримання Ігоря Мосійчука
Підозру Мосійчуку було скасовано 20 жовтня 2016 процесуальним керівником. В час, коли генпрокурором був уже Юрій Луценко. Зараз справу планують передати до Державного бюро розслідувань, тобто вже понад три роки вона подорожує між відомствами, залишаючи депутата безкарним.
Є ще одна деталь, яка вказує на прихильне ставлення влади до Мосійчука. Окрім справи про хабарництво, яку бачила вся країна і яка зараз подорожує між відомствами, відносно нього розслідується ще провадження про незаконне збагачення.
В основі справи є факти, що Мосійчук власник секретної нерухомості в селі Білогородка Київської області, яка оформлена на водія Мосійчука – Андрія Дзюбенка. Про приналежність маєтку Мосійчуку говорять місцеві мешканці. Крім того, є відеозаписи, на яких зафіксовані факти грошових розрахунків Мосійчука з робітниками, що працювали у цьому будинку
Сам помічник і водій Мосійчука не мав коштів на таке майно. В одному з резюме, яке було розміщене в інтернеті, він зазначив, що претендує на заробітню платню в розмірі 4500 гривень на місяць. Тож існують підстави припускати, що він є лише номінальним власником нерухомості, а фактичним власником майна є якраз Мосійчук.
У цьому провадженні вже готувався проект подання НАБУ до парламенту про зняття недоторканності з Мосійчука, але його повертав назад генпрокурор Луценко. Той самий, який футболить по відомствам іншу справу Мосійчука. Це і називається словами “кругова порука”.
Читайте також: Луценко, Медведчук та кримінальні авторитети: які ще козирі у руках Порошенка
Тож ми фактично маємо справу з розправою, яку вчиняли над Супрун система та її прислужники. І так буде тривати доти, доки корупціонери будуть потрапляти до політики.