Мільйонні схеми нечесних ділків: суддя Шум допомагала обдирати іноземних інвесторів

Зокрема, суддя Святошинського суду Лариса Шум сприяла нечесним позивачам обдирати іноземних інвесторів. Про те, як суди впливають на інвестиційний клімат у країні та чому важливо пояснювати судові рішення зрозумілою мовою – читайте далі.

Увага Недобросовісні ділки в Україні обдирають західних інвесторів: обурливі приклади

Недобросовісні ділки

Уже 20 років ProCredit Bank інвестує гроші в українську економіку та входить до переліку найнадійніших банків країни. У серпні 2017 року один із їхніх клієнтів вирішив зняти зі свого рахунку 1,3 мільйона гривень готівкою. Банк застосував правила фінансового моніторингу. Після перевірки вирішив, що походження цих коштів, а також операції клієнта – сумнівні.

Він повідомив про це Держфінмоніторинг, а також розірвав усі ділові контакти з клієнтом та закрив його рахунки. Також банк звернувся із проханням надати реквізити іншого банку для перерахування належних йому грошей.

У чому була проблема клієнта

Якби клієнт вчасно надав реквізити – проблем у нього не виникло. Замість цього, він подав на банк позов до суду, у якому вимагав стягнути 1,3 мільйона з ProCredit Bank та ще 4,4 мільйона пені за те, що банк не дозволив зняти їх із самого початку.

Як клієнт обґрунтував додаткові гроші

Відповідно до закону "Про захист прав споживачів", якщо надавач послуг прострочив їх надання, то сплачує споживачу пеню в розмірі 3% від вартості цих послуг за кожен день прострочення.

Це й так досить серйозна санкція – понад 1 000% річних. Та клієнт вирішив рахувати цю пеню не від вартості послуги – тобто комісії банку за переказ, – а зі всієї суми грошей, які перебували на рахунку в банку. Якби клієнт нарахував відсотки правильно, то ця сума була відносно незначною.

Суддя Шум дозволила стягнути ці гроші

Суддя Святошинського суду Лариса Шум, яка розглядала цю справу, погодилась із дивними розрахунками клієнта банку та дозволила стягнути ці 4,4 мільйона пені – утричі більше, ніж було грошей у банку.

Суддя Лариса Шум / Скриншот з відео 24 каналу

Банк оскаржив це рішення, проте й Київський апеляційний, і навіть Верховний Суд залишили цей правовий абсурд у силі.

Цікаво, що суддя Шум з'явилася в цій справі зовсім не випадково. Клієнт подав 3 аналогічні позови в різні суди, а потім відкликав 2 з них. Така схема застосовується, коли недобросовісні позивачі шукають потрібного їм суддю.

Цим справа не закінчилась

Після стягнення з банку величезної пені, ці ж позивачі знову звернулись до суду. Цього разу вони вимагали стягнення з банку ще понад 15 мільйонів гривень збитків. Мовляв, банк не видав клієнту готівку, він не зміг заплатити за договором про купівлю прав вимоги до фірми, яка була в Криму.

Це взагалі дуже схоже на шахрайську схему. У будь-якому випадку, сумнів викликає те, що справа знову потрапила до цієї ж судді Шум. І знову завдяки подачі кількох аналогічних позовів. Виглядає так, що суддя фактично сприяє нечесним позивачам обдирати іноземних інвесторів.

Премію "НЕчесть" тижня отримує суддя Святошинського суду Лариса Шум за блискучу роботу над відверненням інвестицій з української економіки.

Судові рішення доступною мовою

Важливо, щоби рішення були не тільки законними, а і зрозумілими. Особливо, якщо ці рішення йдуть у розріз із суспільною думкою або судовою практикою. Сторони справи, як і громадяни, мають відчувати, що рішення було справедливим, інакше ми втрачаємо довіру до них, а отже – час та гроші на оскарження. По-іншому створюється враження, що суддя отримав хабар чи іншу вигоду від сторони, позов якої задовольнив.

Проте якість судових рішень українських суддів залишає бажати кращого: найчастіше це сухий перелік фактів та "копіпаст" норм законів, які застосував суддя. Вони переобтяжені скопійованим юридичним текстом, і водночас не дають жодної інформації щодо мотивів прийнятого рішення.

Судді не дають пояснень, чому одні з аргументів взяли до уваги, а інші – відкинули. Зі створення нового Верховного Суду, ця практика стала змінюватись – деякі судді почали писати рішення більш зрозумілою для читача мовою. Й однією із двигунів цього процесу стала суддя Олена Кібенко.

Довідка. Олену Кібенко – перша українська суддя, яка пробігла Бостонський марафон – один із найпрестижніших у світі. На одному зі своїх забігів вона зібрала гроші для лікування онкохворих дітей.

Та крім активного способу життя та благодійності, суддя власним прикладом пропагує написання зрозумілих рішень, як для сторін у справі чи їхніх юристів, так і для будь-якого громадянина, якому це рішення може бути цікавим.

У текстах своїх рішеннях суддя пояснює короткий зміст справи, які рішення виносили інші суди, які питання постали поставали в справі. Кібенко дає відповідь на кожне з них.

Суддя Ольга Кібенко / Фото Верховного Суду

Також суддя звертає увагу на всі аргументи, які були як у позивача, так і відповідача, щоби ні в кого із них не склалось враження, що їх слова були пропущені повз вуха, чи просто проігноровані.

Разом з іншими суддями Верховного Суду, Кібенко організовує та проводить навчання, створили навіть групу у фейсбуці для суддів та їхніх помічників для обговорення проблем та найкращих практик написання рішень, активно ділиться корисними матеріалами та порадами.

Увага Верховний Суд знову скасував протокол ЦВК про визнання Вірастюка переможцем виборів

Також відзначає структуровані та зрозуміли рішення своїх колег. Наприклад нещодавно суддя писала про важливість вступу в судових рішеннях, який виконує функцію так званого пресрелізу, тобто висвітлює для "не юристів" зміст ухваленого судом рішення. Та загалом закликала писати рішення зрозумілою мовою.

Премію "Честь" тижня отримує суддя Верховного Суду Олена Кібенко за втілення найкращих практик написання рішень людською мовою та поширення таких серед колег.

Лауреатів премії та антипремії обирає громадська організація Фундація DEJURE, яка контролює перебіг судової реформи та бореться за очищення судів від недоброчесних суддів.