Судова реформа: профанація влади чи правосуддя для всіх
Судова реформа фактично стартувала, Петро Порошенко, який став ініціатором законопроекту щодо змін до Конституції, не втомлюється нахвалювати майбутні зміни.
На початку літа Рада поклала початок судовій реформі. Депутати внесли зміни до Конституції та ухвалили закон про судоустрій. Документ приймали поспіхом, а правки депутати вносили усно.
Тоді відмовилась голосувати за ці зміни "Самопоміч" та "Радикальна партія", а члени "Опоблоку" проект підтримали, хоча саме вони найбільше протистояли очищенню судової влади.
Добитися справедливості відтепер можна буде швидше, адже суди працюватимуть за трирівневою системою — місцеві суди, апеляційні і Верховний суд, а Вищі спеціалізовані суди будуть ліквідовані.
Зарплата суддів суттєво зросте від 30 до 75 мінімальних прожиткових мінімумів, щоправда лише служителям Феміди, які пройдуть переатестацію. А звільняти суддів закон обіцяє одразу, як ті не зможуть довести походження свого майна.
Читайте також: Верховна Рада побила рекорди усіх попередніх років
Останній пункт зчинив неабиякий переполох серед суддів. Міністр юстиції Павло Петренко вже заявив, що 20 відсотків служителів Феміди відмовились проходити переатестацію.
На майбутнє контролювати достатки і законність прийнятих суддями рішень має Громадська рада доброчесності. Вона складатиметься з незалежних експертів, юристів та журналістів. Утім, рішення цього органу матимуть лише дорадчий характер.
Голови судів часів Януковича ще на 7 років лишаються на посадах. Принаймні закон цього не забороняє.
Зміни передбачають створення нового Верховного суду. Президент хоче сформувати його вже до кінця року. І набрати туди нових суддів на конкурсній основі.
Зміни до Конституції набирають чинності через три місяці. Експерти наполягають, що Рада має виправити недоліки у вже ухваленому законі про судоустрій, а також прийняти цілу низку суміжних законів. Бо без цього кардинальних змін у судовій системі не досягти.
Автор сюжету — Софія Кочмар.