Про це йдеться в новому аналітичному звіті ISW.
Що відомо про провал запуску російських супутників?
За даними сервісу відстеження космічних об'єктів N2YO, станом на 31 серпня жоден із 16 супутників "Рассвєт" із другої партії не вийшов на очікувану висоту в 550 кілометрів. Більшість апаратів опинилася на висотах від 300 до 400 кілометрів, що значно нижче цільової робочої орбіти у 870 кілометрів. Як мінімум два супутники вже рухаються в напрямку входження в атмосферу Землі. Супутники на нижчих орбітах мають менший термін експлуатації через підвищений атмосферний опір та більшу витрату пального.
З першої партії, запущеної 24 березня, лише 12 із 16 апаратів досягли орбіти в 550 кілометрів станом на 31 липня і залишалися там на кінець серпня. Вони забезпечували російським військовим два вікна зв'язку з наземними терміналами тривалістю трішки більше години на добу над територією України.
Росія прискорила запуск супутників "Рассвєт" після відключення доступу до системи Starlink 1 лютого. В ISW наголошують, що нездатність другої партії вийти на розрахункові висоти свідчить про непідготовленість Росії до таких темпів розгортання орбітального угруповання. Водночас наявні на орбіті супутники все ще дозволяють окупаційним військам здійснювати точніші удари за допомогою безпілотних систем під час обмежених вікон зв'язку.
Дефіцит ракет та низький відсоток успішних запусків
Розробник апаратів, російська компанія "Бюро 1440", заявляла про плани провести десятки запусків і вивести на орбіту сотні супутників. Радник з оборонних технологій Сергій "Флеш" Бескрестнов 31 травня зазначив, що для цілодобового зв'язку над Україною Росії потрібно щонайменше 200 – 300 успішно виведених апаратів. Однак Росія залишається залежною від середніх носіїв "Союз-2.1б", яких з 2022 року було використано лише шість – вісім разів для всіх космічних програм. За такої частоти Москва зможе виводити не більше 128 супутників "Рассвєт" за чотири роки. На серпень 2026 року лише 37,5 відсотка виведених апаратів досягли стабільної робочої висоти.
Удари Сил оборони по космічній інфраструктурі Росії
Додаткові перешкоди для космічної програми Росії створюють удари українських сил по виробничих та пускових майданчиках. Нагадаємо, у ніч з 14 на 15 серпня українські сили завдали удару по Ракетно-космічному центру "Прогрес", який виготовляє ракети-носії типу "Союз".
Крім того, 23 серпня було здійснено спробу удару по космодрому "Плесецьк", звідки запускали обидві партії "Рассвєт", за два дні до пуску "Союз-2.1б" з можливим супутником ГЛОНАСС-К1. Ці дії загрожують пусковій інфраструктурі Росії та додатково затримують створення аналога Starlink.