Крім цього, вони вимагають звільнення політичних в'язнів та відповідальності для тих, хто бив і катував мирних демонстрантів. Про це у прямому ефірі 24 каналу розповів Валерій Калиновський, білоруський кореспондент "Радіо Свобода".
Що відбувається в Білорусі Під час протестів затримали понад тисячу людей: серед них є відомі люди
Калиновський: Розпачу серед білорусів немає
Журналіст наголосив, що Лукашенко хоче придушити народний протест, а під репресії в Білорусі потрапили вже близько 20 тисяч людей. На його думку, такі дії влади можна порівняти з придушенням "Солідарності" в Польщі чи репресіями часів Сталіна та Гітлера.
Натомість серед білорусів розпачу зараз немає, адже така жорстока політика Лукашенка була очікувана. За 26 років він показав своє справжнє обличчя. Тож люди розуміють, що примусити його виконати умови мирних демонстрантів буде не легко, пояснив Калиновський.
Розуміють, що він буде застосовувати насильство, звільняти з роботи, відраховувати студентів з вузів. Це все триває та набирає обертів. Всі розуміють, що боротьба буде тривати ще довго та у різні способи,
– підкреслив він.
"10% населення Мінська виходили на протести – це дуже серйозна презентаційна частина процесу. Можливо, такі недільні марші себе вичерпали. Бо фактично немає можливості збиратися. Ймовірно, будуть якісь інші форми мирного протесту. Але він не змовкає", – додав кореспондент.
Білоруси вимагають зупинити репресії
За словами Калиновського, 9 листопада до страйку приєдналися 5 робітників "БелАЗу" та "Белкалію". Хоча це поки – окремі працівники, а це не цілі підрозділи. Крім цього, з вимогами зупинити репресії звернулися 50 викладачів Білоруського державного університету.
Журналіст запевнив, що у суспільстві продовжується мирний спротив, Лукашенка не хочуть визнавати легітимно обраним президентом. Події у серпні показали, що виборів у Білорусі не було. Була спецоперація, яка передбачала і яка призвела до насильницького утримання влади.
Цих виборів не визнали у США та ЄС, в Україні. Головне, що їх не визнали самі білоруси. Якщо пройтися вулицею і запитати, чи хтось голосував за Лукашенка, чи хтось його підтримує, цього не буде, напевно,
– зауважив Калиновський.
Він додав, що режим Лукашенка намагається йти на якісь поступки та організовувати діалог, насамперед зі студентами. Мовляв, чиновники пішли до аудиторій, і студенти ставлять їм конкретні запитання.
Студенти на мітингу у Мінську 26 жовтня / Фото "Радіо Свобода"
"Щодо всього вони готові говорити, лише про одне не можуть сказати – чи були в Білорусі вибори, кого обрано та який результат. На цю тему стараються нічого не говорити", – зауважив кореспондент.
100 робітників звільнили через страйки
Калиновський пояснив, що протести робітників – це те, чого найбільше боїться Лукашенко. Це, зокрема страйки шахтарів та робітників хімічного підприємства "Азот" у Гродно. Робітники останнього провели наймасовіший страйк 26 жовтня, тоді кілька цехів зупинили роботу.
"Виявилося, що там дуже міцний колектив. Люди пішли, хоча й не всі. Адміністрація підприємства була вимушена шукати штрейкбрехерів в інших хімічних підприємствах Білорусі", – додав він.
За словами журналіста, 9 листопада на "Азоті" зупинився один з цехів, адміністрація пояснює це технологічними причинами. Є спроби влаштувати італійський страйк (при такому страйку персонал буквально дотримується службових інструкцій, через що виникає сповільнення темпу).
"Сподіватися, що всі робітники одночасно вийдуть (на протест – 24 канал) і повалиться режим – важко. Бо за 3 місяці Лукашенко, його адміністрація та його керівники на місцях підготувалися до такого. Людей залякують. 100 робітників вже звільнили за участь у страйках", – зауважив він.
Калиновський про страйки у Білорусі: дивіться відео 24 каналу