У центрі Харкова міг з'явитися один із найамбітніших театрів 20 століття: простір для мистецтва, масових дійств і міського життя. Але гучний архітектурний проєкт, попри міжнародний інтерес, так і залишився на папері. З посиланням на "Конструктивізм Харків", розповідаємо найцікавіші деталі про цю історію.
Дивіться також Кадр, що збив усіх з пантелику: як на фото 1940-х помітили справжній смартфон
Яким мав бути один із найамбітніших театральних проєктів 20 століття?
У 1930 році Харків став майданчиком для міжнародного архітектурного конкурсу на проєкт державного українського театру масового музичного дійства на 4000 глядачів. Йшлося не просто про театральну будівлю, а про масштабний культурний центр нового типу: простір для вистав, масових дійств і навіть міських подій.
План сцени та та зали / фото Telegraf
До участі в конкурсі запросили архітекторів із різних країн світу: від США та Німеччини до Японії. Загалом було подано понад сотню проєктів, і більшість із них належала провідним модерністам того часу. Концепції вражали сміливістю: трансформовані сцени, рухомі глядацькі зали, поєднання театру з міським простором і нові форми взаємодії глядача з виставою.
План фасаду / фото Telegraf
Переможцем конкурсу стали брати Весніни з проєктом "Два пересекающихся круга". Їхня ідея передбачала єдиний об'єм театру з трансформованою сценою та можливістю значного збільшення місткості залу до 6000 глядачів. Проєкт навіть почали готувати до реалізації, а на ділянці стартували підготовчі роботи.
Дивіться також Міф чи факт: чи дійсно всі дороги ведуть до Риму
Чому театр так і не побудували?
Головною причиною стала політична зміна статусу міста. У 1934 році столицю УРСР перенесли з Харкова до Києва, і потреба в масштабному столичному театрі в Харкові фактично зникла. Проєкт згорнули, а будівництво зупинили.
Що з'явилося на цьому місці пізніше?
Територія, де планували звести театр, має довгу й складну історію. Спочатку тут був міський цвинтар, а у 1701 році звели дерев'яну Мироносицьку церкву, згодом замінену кам'яним храмом. У 19 столітті його неодноразово перебудовували, і він став однією з помітних сакральних споруд Харкова.
Мироносицька церква / фото Вікіпедії
У 1930 році храм зруйнували, а територія залишилася пустирем. Уже тоді влада розглядала ідею зведення саме театру масового музичного дійства – багатофункціонального комплексу, який мав поєднувати театр, цирк і кіно. Після скасування проєкту на цьому місці облаштували тролейбусний парк просто неба. Зрештою, у повоєнні роки територія знову змінилася і тут з'явився фонтан "Дзеркальний струмінь" і храм Жінок-Мироносиць.
Фонтан "Дзеркальний струмінь" / фото Grand Turs
Зараз "Дзеркальний струмінь" є однією з найвпізнаваніших архітектурних візитівок Харкова. Після реконструкції 2007 року фонтан отримав сучасну систему форсунок, туману та складну підсвітку з понад сотні прожекторів, які створюють динамічні світлові ефекти.
Які ще цікаві новинки будуть вам цікаві?
Дізнайтесь, які станції метро у Харкові були перейменовані. Наприклад, "Маршала Жукова" стала "Палацом спорту", "Площа Повстання" – "Захисників України", а "Пролетарська" – "Індустріальною".
Також дізнайтесь, що робить станцію Метробудівників у Харкові унікальною. Ця станція є однією із ключових пересадкових вузлів Харківського метрополітену. Вона має нетипову конструкцію: станція трирівнева, з платформою, службовими балконами над коліями та центральним вестибюлем, до якого ведуть шість ескалаторів посередині платформи.