Світловий літопис космічної еволюції
Астрономи проаналізували дані двох масштабних оглядів, що охопили дві третини галактичного диска та дозволили виміряти параметри близько 200 мільйонів окремих зірок. Дослідження показало, що процес згасання активності триває вже 500 мільйонів років, пише Phys.org.
За цей час інтенсивність формування нових світил впала з однієї маси Сонця на рік до лише 0,2 від цього значення сьогодні. Особливо різке зниження темпів науковці зафіксували за останні 40 мільйонів років.
Нам необхідно вимірювати окремі зірки, оскільки вони є викопним літописом формування галактики. Хаббл – єдиний телескоп, який може забезпечити достатньо високу просторову роздільну здатність на великій площі, щоб зробити це в Андромеді,
– прокоментував астроном з Університету Вашингтона та співавтор дослідження Бен Вільямс.
Науковці з'ясували, що приблизно 2 мільярди років тому Андромеда пережила бурхливий сплеск народження зірок, ймовірно, через давнє зіткнення з іншою галактикою. Попри наявність матеріалу для нових світил, зараз активність зосереджена переважно у вузькому кільці на відстані близько 32 тисяч світлових років від центру. Решта регіонів поступово занурюється у зоряний спокій.
Підозрюваний у галактичному гальмуванні
Вчені також виявили аномально низьку активність у регіонах, розташованих поруч із галактикою-супутником М32. Ця крихітна сусідка, що перебуває на відстані приблизно 16 тисяч світлових років у площині неба від диска Андромеди, могла суттєво вплинути на її внутрішні процеси. Дослідники вважають, що саме взаємодія з М32 близько 60 мільйонів років тому спровокувала локальне припинення формування зірок.
Це ніби після марафону – іноді просто потрібно трохи перепочити,
– сказав провідний автор дослідження Тобін Вайнер з Університету Вашингтона.
Хоча поточні темпи зореутворення виглядають песимістично, астрономи очікують на запуск телескопа імені Ненсі Грейс Роман, запланований на кінець серпня. Новий апарат зможе охопити в 100 разів більшу площу, ніж Хаббл, що дозволить побачити повну картину життя нашої найближчої космічної сусідки та краще зрозуміти майбутнє нашого власного Чумацького Шляху.