До розробки рекомендацій долучились медіаексперти – авторка проєкту "НотаЄнота" Альона Романюк та голова Незалежної медіапрофспілки України Сергій Штурхецький. 24 канал ділиться порадами експертів про те, чого не слід поширювати у чатах з великою кількістю підписників.

Не пропустіть Інтернет без світла: простий спосіб підключити роутер до павербанку

Як поводитися в чатах

1. Зважено ставтесь до нових учасників чату. Не звинувачуйте їх у співпраці з ворогом за найменшої підозри.

Найчастіше нові учасники будинкового чату – це просто нові мешканці. Перш ніж вдаватися до пошуку серед них шпигунів, проаналізуйте причини виникнення своїх підозр. Часто такі сумніви можуть бути спровоковані напругою через погані новини.

2. Не поширюйте дані про військові об'єкти та критичну інфраструктуру.

Іноді чати з великою кількістю учасників можуть використовуватися ворогом для ведення розвідки та деструктивної пропаганди через окремих членів чатів. Справедливу підозру викликають учасники чатів, що намагаються зібрати інформацію про:

  • Склади, ремонтні бази й автопарки;

  • Інженерно обладнані позиції ЗСУ та місця проживання особового складу;

  • Шпиталі;

  • Важливі об’єкти інфраструктури – теплоелектроцентралі, нафтобази, гідротехнічні споруди тощо;

  • Маршрути пересування наших військовослужбовців, зброї та боєприпасів.

3. Не діліться у чатах інформацією про місця влучень ворожих ракет і дронів

Така інформація може використовуватися ворогом для коригування точності ударів та виявлення прогалин у системі протиповітряної оборони. В умовах воєнного стану за публікацію фотографій, що локалізують територію та/або нерухомість, загрожує кримінальна відповідальність.

Не поширюйте у публічних чатах будь-яку інформацію про прильоти, обстріли й руйнування до її появи в офіційних джерелах.

Проте тут також важливо знати межі. Дивні або невідомі звуки, які почув хтось із сусідів – допустима тема для обговорення. Адже домові чати існують для вирішення побутових проблем, а такі питання можуть бути пов’язані з аварійними ситуаціями у будинку.

4. Вимагайте від адміністратора чату видаляти повідомлення, що представляють цінність для ворога. Серед них ті, що можуть містити:

  • Геотеги та інші метадані відправлених файлів – фото або відео;

  • Впізнавані елементи місцевості, які можна ідентифікувати на мапі – характерні споруди, ландшафт, дорожні вказівники, зовнішня реклама тощо;

  • Серійні номери на уламках ворожих боєприпасів;

  • Номерні знаки військової техніки, позначки на ній;

  • Справжні імена/прізвища військовослужбовців, їхні обличчя.

5. Не поширюйте інформацію про визволення населених пунктів з-під окупації, що не підтверджена офіційними джерелами.

Деокупація – не одномоментний і незворотний акт, а складний і часом тривалий процес, фінал якого може зафіксувати лише командування ЗСУ.

Завчасне розповсюдження повідомлень про визволення може створити безпідставні очікування та наразити місцевих жителів на небезпеку. Наприклад, якщо вони спробують повернутися до своїх помешкань через неперевірені дані. Тому поширюйте інформацію про звільнення територій чи контрнаступ тільки після її офіційного підтвердження.

​​Крім того, привернення медійної уваги до щойно визволеного населеного пункту може спонукати ворога докладати зусиль для відвоювання позицій. А життя наших воїнів – важливіші за лайки та репости.

6. Не дозволяйте спровокувати вас на емоції, ворожнечу та "зраду".

Суперечки в групових чатах сприяють розпалюванню ворожнечі між українцями. Зафіксовані випадки, коли через спільноти розповсюджуються емоційно заряджені заклики до протиправних дій. Наприклад, до перекриття автомобільних та трамвайних шляхів з вимогами увімкнути світло. Така агітація може послабити обороноздатність, тож не підтримуйте її розповсюдження.

Маніпулятори грають на надмірних емоціях та почутті несправедливості. "В нашому будинку світла нема, а в іншому воно є" або "в нашому регіоні електроенергії нема, бо її спрямовують в інший регіон / продають за кордон" – яскраві приклади такого підбурювання.

Для уникнення емоційного впливу завжди перевіряйте інформацію за допомогою незалежних джерел – офіційних каналів державних установ, місцевої влади, в офіційних медіа. Також потурбуйтесь про встановлення і дотримання правил чату: визначте модераторів, неприпустимі теми та лексику при спілкуванні. Дотримання цих правил дозволить вам безпечно та вільно обмінюватися ідеями, думками та інформацією у своєму груповому чаті.

Читайте на сайті Корисні чат-боти у Viber, які допоможуть під час війни

Поради щодо гігієни спілкування в групових чатах

Фахівці популярного месенджера Viber підготували актуальні поради:

  1. Призначте модераторів групового чату та домовтеся про правила спілкування.
    Зафіксуйте, які теми обговорюються у групі, проговоріть, що заборонено спам. Ці правила зручно прикріпити зверху чату, аби всі їх бачили й пам'ятали про них.

  2. Не переходьте на особистості.
    Під час переписки ми не зчитуємо емоції співрозмовника повною мірою, тож образити людину та зіпсувати відносини набагато простіше.

  3. Не пересилайте новини та повідомлення із тривожною інформацією, не перевіривши їх в офіційних каналах чи у медіа.
    Це базове правило інформаційної гігієни, і воно вбереже вас та всіх учасників чату від зайвих нервувань.

  4. Групові чати будинків – не найвдаліше місце для емоційного обговорення життєвих питань.
    Намагайтеся зосередитися на головному, конструктивно обговорюйте ті питання, що стосуються теми чату. Інакше учасники сприйматимуть чат як місце негативу і виключатимуть сповіщення, а отже, пропускатимуть важливе.

  5. Шукайте інформацію у чатах самостійно, перш ніж перепитати всіх учасників.
    Наприклад, інформацію про провайдерів інтернету, які працюють під час відключення світла, учасники могли обговорювати раніше, тож варто пошукати її в месенджері перед тим, як іще раз перепитувати в чаті.

  6. Закріплюйте важливі повідомлення зверху чату:
    наприклад, графіки відключення світла, правила спілкування, важливі номери телефонів аварійних служб – так її буде зручно знаходити.