Фізичний штучний інтелект – напрям, що поєднує робототехніку з AI – швидко стає ключовим полем конкуренції у світі. У Японії цей процес відбувається не стільки через інноваційні амбіції, скільки через нагальну потребу: країна стикається з гострим дефіцитом робочої сили. Про це пише Techcrunch.

Дивіться також У Китаї представили домашнього робота Panther, з яким ви забудете про хатні справи

Чому роботи стали питанням виживання економіки?

У березні 2026 року Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії заявило про намір створити потужний внутрішній сектор фізичного ШІ та до 2040 року зайняти 30% світового ринку. Водночас країна вже має сильні позиції в робототехніці – ще у 2022 році японські виробники забезпечували близько 70% глобального ринку промислових роботів.

Головним драйвером змін залишається демографія. Населення Японії скорочується вже 14 років поспіль, а частка працездатних громадян становить лише 59,6% і продовжує падати. За прогнозами, протягом наступних 20 років кількість таких людей зменшиться ще майже на 15 мільйонів. У результаті компанії змушені переосмислювати свою роботу: опитування Reuters і Nikkei у 2024 році показало, що саме нестача кадрів стала головною причиною впровадження AI.

Представники індустрії підкреслюють, що автоматизація перестала бути лише способом підвищення ефективності. Тепер йдеться про базове функціонування економіки – підтримку заводів, логістики та інфраструктури в умовах браку людей.

Японський бізнес активно впроваджує роботів у виробництві, на складах і в критичних об’єктах. Наприклад, компанія Mujin розробляє програмні платформи, які дозволяють промисловим роботам самостійно виконувати завдання у логістиці. Такий підхід робить акцент не на новому обладнанні, а на розумнішому використанні вже існуючого.

Водночас Японія традиційно сильна саме у виробництві апаратної частини – сенсорів, приводів і систем керування. Проте у новій епосі фізичного ШІ важливо не лише залізо, а й інтеграція програмного забезпечення та даних. Тут конкуренцію активно посилюють США і Китай, які швидше розвивають комплексні рішення.

Японські компанії намагаються поєднати ці підходи. Стартап WHILL, наприклад, створює автономні транспортні засоби, що поєднують електромобілі, сенсори та хмарні системи керування. Розробка ведеться одночасно в Японії та США – перша відповідає за апаратну частину і адаптацію до старіння населення, друга – за програмні рішення і масштабування.

Держава також активно підтримує цей напрям. Уряд під керівництвом прем’єр-міністерки Санае Такаїчі виділив близько 6,3 мільярда доларів на розвиток AI, робототехніки та їх впровадження у промисловість.

Перехід від експериментів до реального використання вже відбувається. У промисловості щороку встановлюють десятки тисяч роботів, особливо в автомобільному секторі. У логістиці поширюються автоматизовані навантажувачі та складські системи, а в інфраструктурі – роботи для інспекцій, зокрема у дата-центрах.

Великі компанії, такі як SoftBank, вже використовують фізичний ШІ, поєднуючи моделі розпізнавання зображень і мови з системами управління, щоб роботи могли самостійно орієнтуватися і виконувати складні завдання.

Водночас змінюється і структура індустрії. Замість моделі, де один гравець домінує, формується гібридна екосистема. Великі корпорації, зокрема Toyota, Mitsubishi Electric і Honda, забезпечують масштаб і виробничі можливості, а стартапи розвивають програмне забезпечення, автоматизацію процесів і нові підходи до інтеграції.

Інвестори дедалі більше вкладають не лише у залізо, а й у програмні платформи, цифрові двійники та інструменти симуляції. Саме ці елементи можуть стати ключем до довгострокової конкурентоспроможності.

У підсумку, головна цінність у сфері фізичного ШІ формуватиметься не лише на рівні технологій, а й у здатності впроваджувати, інтегрувати та постійно вдосконалювати рішення у реальному світі.