А як би було гарно, якби й Земля мала власну систему кілець. Це цілком реально, якщо, наприклад, Місяць вибухне – тоді його уламки, які не впадуть на Землю, "розтечуться" навколо планети, сформувавши кільця. Але це фантастика. Та чому у Сатурна (а також Юпітера, Урана та Нептуна) є кільця, а у Землі немає?
Цікаво Повний ефект присутності: що пропонують інноваційні новинки від Samsung
Візуалізація Землі з системою кілець / Фото Planetary Society
Чому у Землі немає кілець
На це питання дасть відповідь Аластер Ганн – радіоастроном з Центру астрофізики при Університеті Манчестера. Першочергово науковець зазначає, що ми не знаємо, як саме сформувалися кільця у газових гігантів. Існує дві теорії щодо цього:
- Кільця сформувалися із "надлишкового" матеріалу після утворення самих планет та їх супутників.
- Кільця виникли через руйнування супутників (причини цього можуть бути різними).
Та водночас незрозуміло, говорить Аластер Ганн, чому лише планети-гіганти мають системи кілець, а Меркурій, Венера, Земля та Марс не змогли "завести" собі таку штуку. Вчений говорить, що можливим поясненням є те, що зовнішні планети, планети-гіганти, відтягнули собі більшу частину матеріалу протопланетного диска, з якого сформувалася Сонячна система. Тому Юпітера, Сатурну, Урану та Нептуну банально вистачило матеріалу для утворення кілець.
Також астроном нагадує, що Земля колись, ймовірно, мала власні кільця. Сталося це після зіткнення гіпотетичної планети Тейя із молодою Землею. Викинутий у навколишній простір матеріал в результаті перетворився на Місяць, але до цього він певний час був розкинутий орбітою у вигляді кілець. До речі, Марс через 30 – 50 мільйонів років також матиме кільця, адже орбіта його супутника Фобоса поступово зменшується через приливні сили.