Як працювала теплова система в гнізді динозавра?
Команда палеонтологів та інженерів з Тайваню провела унікальне дослідження, створивши точну копію динозавра виду Heyuannia huangi. Ця істота, яка жила приблизно 70 – 66 мільйонів років тому, досягала у довжину близько 1,5 метра й важила близько 20 кілограмів. Для створення реалістичного макета вчені використали пінополістирол і деревину для каркаса, а м'які тканини відтворили за допомогою бавовни та пухирчастої плівки. Зовнішній шар тулуба вкрили тканиною, що імітувала шкіру та пір'я, розповідає стаття, опублікована 17 березня 2026 року в журналі Frontiers in Ecology and Evolution.
Дивіться також Тиранозаври вміли бігати навшпиньки, показав останній аналіз їхніх ніг
Найскладнішим етапом стала розробка яєць. Оскільки вони не схожі на яйця жодного сучасного виду, їх виготовили з ливарної смоли з товщиною оболонки від 1,6 до 1,9 міліметра. Всередину залили воду, оскільки її теплопровідні властивості близькі до білка.
Гнізда облаштували у вигляді подвійних кілець із порожнім центром, що відповідає реальним знахідкам скам'янілостей. Усередині макета розмістили нагрівальну ковдру, щоб імітувати тепло тіла дорослої особини під час висиджування.
Схема імітованого гнізда зі штучними яйцями зі смоли, термометрами та накриттям / Фото Чун-Ю Су та інші автори
Результати експериментів, проведених на відкритому повітрі, показали, що овірапториди були значно менш ефективними батьками, ніж птахи. Якщо у сучасних птахів показник ефективності висиджування досягає 84,3 відсотка, то у динозаврів він становив лише від 26 до 65 відсотків.
Старший куратор Національного музею природничих наук Тайваню Цзи-Руй Ян зазначив, що різниця в термінах появи малят залежала від пози дорослої особини. Через специфічну форму кладки динозавр просто не міг торкатися кожного яйця. Зокрема, внутрішні кільця яєць залишалися майже без прямого контакту з тілом батьків.
Бічний вигляд кладки. Яйця були відлиті зі смоли / Фото Чун-Ю Су та інші автори
Бічний вигляд кладки з інкубатором зверху / Фото Чун-Ю Су та інші автори
Дослідник Чун-Ю Су пояснив, що овірапториди та сонце виступали як партнери. Динозаври не були єдиним джерелом тепла – вони радше регулювали температуру, захищаючи ембріони від екстремальних умов довкілля.
- У прохолодному середовищі різниця температур між окремими яйцями сягала 6 градусів Цельсія, пише SciTechDaily. Це призводило до асинхронного вилуплення, коли дитинчата з однієї кладки з'являлися на світ у різний час.
- У спекотному кліматі сонячне випромінювання ставало настільки потужним, що температурна різниця між яйцями скорочувалася до 0,6 градуса Цельсія.
Вигляд інкубатора з утепленням, яке імітувало тіло динозавра / Фото Чун-Ю Су та інші автори
Цікавим висновком стала інформація про систему визначення статі. Вчені припустили, що в овірапторидів вона залежала не від температури навколишнього середовища, як у крокодилів, а була закладена генетично. Якби стать визначалася термічним режимом, то через нерівномірний розподіл тепла в різних частинах гнізда народжувалися б особини переважно однієї статі. Це поставило б вид під загрозу вимирання через дисбаланс у популяції.
Таким чином, хоча процес висиджування був технічно примітивнішим за пташиний, він демонстрував складну адаптацію до життя у відкритих гніздах.
Загальний вид імітованого гнізда динозавра / Фото Чун-Ю Су та інші автори
