Відкриття було зроблено випадково, коли дослідницька група вивчала спосіб вилуговування миш'яку з мінералу під назвою пірит. Команда виявила крихітні дефекти в зразках, які виявилися бульбашками.

Як захистити свій смартфон від стеження та вірусів: 3 поради про кібербезпеку

Що відомо

Вчені дослідили нанорозмірні характеристики бульбашок і склали хімічний профіль рідини. Це виявилася морська вода з унікальним набором характеристик. Аналіз підтвердив, що вода, замкнена всередині піриту протягом 390 мільйонів років, відповідала хімічному складу стародавнього внутрішнього моря. Ця водойма простягалася від сучасного Мічигану до Онтаріо. Там жили великі коралові рифи, морські скорпіони розміром з пікап, трилобіти й найдавніші екземпляри підковоподібних крабів.

Згодом клімат змінився, і разом із цією зміною більшість істот і саме море зникли, залишивши лише скам’янілі залишки, вбудовані в осадові відкладення, які згодом стали зразком піритної породи, використаної в експерименті.

Відбір проб може відкрити мільйони років геологічного літопису і привести до нового розуміння зміни клімату,
​– розповідає Деніел Грегорі, геолог з Університету Торонто (Канада), один із керівників дослідження.

Вчені описують зовнішній вигляд цих конкретних мінералів піриту як фрамбоїди, що походять від французького слова "малина", оскільки під мікроскопом вони виглядають як скупчення сегментів малини.

Однак на кліматі все не закінчується. Вчені кажуть, що дослідження також закладає основу для нових технологій, які допоможуть безпечно збирати водень або інші гази під землею в геологічних резервуарах. Поки що водень неймовірно важко зберігати через те, що він має крихітні легкі молекули. Це одна з перешкод на шляху його широкого використання як джерела енергії. Детальне розуміння взаємодії водню з гірськими породами може привести до нових рішень цієї проблеми.