Хоч і катастрофічні зіткнення з астероїдами трапляються рідко, дослідження припускає, що гравітація Землі діє як внутрішній захисний механізм, спричиняючи приливні порушення при проходженні астероїдів крізь атмосферу.
Читайте на сайті Доторкнутися до Сонця: NASA готується до безпрецедентної космічної місії
Земля здатна захистити себе
Дослідження під керівництвом Мікаеля Гранвіка, планетолога зі шведського Технологічного університету Лулео, розглядає давнє питання про те, чи впливають планети земного типу на астероїди або комети подібно до приливних сил Юпітера, які спостерігалися під час зіткнення Шумейкеров-Леві 9 у 1994 році.
Гранвік і його колеги спочатку намагалися знайти докази гравітаційного розриву навколоземних астероїдів (ОСЗ), поки не розробили модель у 2016 році. Розрахувавши траєкторії астероїдів і порівнявши свої оцінки зі спостереженнями Catalina Sky Survey, дослідники визначили підгрупу астероїдів, особливо малих, кількість яких раніше недооцінювали.
Прорив стався, коли Гранвік зрозумів, що ці астероїди можуть бути уламками, які утворилися внаслідок приливних руйнувань більших астероїдів. Команда розглянула сценарії, в яких зіткнення з кам'янистими планетами призводило до того, що астероїди втрачали від 50% до 90% своєї маси, породжуючи потоки уламків. Оновлена модель точно врахувала раніше непояснені астероїди.
То ми справді захищені?
Хоча процес приливного руйнування, спричинений земною гравітацією, може зменшити ризик зіткнення більших астероїдів, він створює новий виклик. Фрагментовані астероїди, в середньому менше, ніж 1 кілометра в діаметрі, збільшують ймовірність менших, але все ще значущих подій.
Дивіться також Погляньте на ці приголомшливі фото атмосфери Землі та Сонця з Міжнародної космічної станції
Гранвік запевняє громадськість, що ці менші фрагменти не становлять загрози вимирання виду. А проте, їхня присутність підвищує ймовірність катастрофічних подій, тож постійний моніторинг та розуміння небесних тіл у нашій Сонячній системі необхідний.