3 
Під льодовиком Тейлора в Антарктиді вчені виявили унікальну екосистему морських мікроорганізмів, хоча до найближчого океану звідси понад 32 кілометри. Дослідження, результати якого опубліковані в журналі Nature Geoscience, допомогло краще зрозуміти походження знаменитого "Кривавого водоспаду" та підтвердило його давній зв'язок із морем. Про це пише Popsci.
Дивіться також Календар астрономічних подій на серпень: коли чекати сонячне затемнення, Персеїди і парад планет
Як морське життя опинилося далеко від океану?
"Кривавий водоспад" розташований на східному краї льодовика Тейлора в антарктичних Сухих долинах Мак-Мердо. Потік яскраво-червонуватої води впадає в озеро Бонні, а характерного кольору йому надає надзвичайно солоний розсіл із високим вмістом заліза, який виходить із-під льодовика. Протягом багатьох років учені намагалися з'ясувати, звідки походить ця вода.
Нове дослідження показало, що солоний розсіл містить окрему спільноту мікроорганізмів, характерних саме для морського середовища. Це стало вагомим доказом того, що водна система під льодовиком має морське походження.
Що саме виявили дослідники?
Для дослідження науковці проаналізували 167 зразків води, осадових порід та повітря. Використовуючи сучасні генетичні методи, вони визначили, які мікроорганізми населяють різні ділянки регіону.
Результати показали, що червоний лід, осади та мул біля нижньої частини льодовика майже повністю заселені організмами, пов'язаними з морським середовищем. Натомість у навколишніх районах переважали типові прісноводні та наземні мікроорганізми.
Давнє море під товщею льоду
Попередні геохімічні дослідження вже припускали, що джерело води сформувалося в той період, коли рівень Світового океану був вищим і морська вода затопила долину Тейлора. Пізніше клімат змінився, рівень моря знизився, а льодовик Тейлора просунувся вперед і відрізав цей резервуар від океану.
Нові результати підтверджують цю гіпотезу не лише з геологічного, а й з біологічного погляду.
Дослідники також проаналізували молекули інформаційної рибонуклеїнової кислоти, що свідчать про активність клітин. Це показало, що мікроорганізми не просто збереглися під льодом як своєрідні "біологічні капсули часу", а залишаються живими та активними.
"Біологічна активність, яку ми спостерігали під час аналізу інформаційної рибонуклеїнової кислоти, свідчить, що ця реліктова морська спільнота не просто застигла в часі, а змогла вижити попри кардинальну зміну навколишнього середовища. Те, наскільки далеко ці організми поширилися в Сухих долинах, може бути дуже важливим для розуміння масштабів давніх затоплень", – пояснив Аллен.
Чому це відкриття важливе?
Науковці планують провести додаткове секвенування геномів, щоб визначити, коли саме морські та наземні мікроорганізми почали еволюціонувати окремо один від одного. Це допоможе краще зрозуміти історію змін клімату Антарктиди та розвиток життя в екстремальних умовах.
Ендрю Аллен зазначає, що подібні відкриття вкотре демонструють, наскільки несподіваними можуть бути результати наукових досліджень.
Життя не перестає дивувати. Якщо досліджувати достатньо уважно, ми знову і знову знаходимо те, чого зовсім не очікували, – підсумував учений.