Ми також їмо та п'ємо ці частинки, адже мікропластик зараз всюди, в тому числі й у наших венах. Вони є в нашому чаї, воді та їжі, а також поширюються в повітрі. Ми не можемо їх уникнути й досі не розуміємо їхнього впливу на здоров'я.
Дивіться також Мідії можуть допомогти людству очистити океани від мікропластику
Мікропластик усюди
Ці крихітні частинки з'являються в результаті розпаду всього пластику, яким ми оточуємо себе, від великих промислових процесів до споживчих товарів. Одним із найважливіших джерел цих мікрочастинок є індустрія моди з її зростаючим виробництвом дедалі дешевшого синтетичного одягу. Хоча мікропластик, безумовно, не є відразу токсичним, залишається занепокоєння щодо довгострокового впливу цих крихітних забруднювачів, особливо в міру того, як вони накопичуються всередині нас. Ба більше, пластик має властивість притягувати до себе потенційно шкідливих попутників, включаючи бактерії, стійкі до антибіотиків, віруси та токсичні молекули, такі як антипірени та фталати.
Тому розуміння того, де саме ці частинки прилипають, є важливим кроком на шляху до з'ясування того, що вони роблять, перебуваючи всередині кожного з нас.
Мікропластик, який викликає занепокоєння щодо серйозної небезпеки для здоров'я дихальної системи, вперше виявили глибоко в дихальних шляхах людини у 2022 році,
– каже інженер Сіднейського технологічного університету Мохаммад Іслам, пояснюючи мотивацію свого дослідження.
Іслам та його колеги з усього світу використовували обчислювальну модель гідродинаміки, щоб безпечно дослідити, як мікропластик рухається нашими верхніми дихальними шляхами за різних умов дихання. Цей тип моделей протягом десятиліть забезпечував ефективні прогнози для інших форм частинок.
Виявилось, що найбільші з досліджуваних мікропластиків (5,56 мікрометра) мають тенденцію застрягати у верхніх дихальних шляхах, найімовірніше, в носовій порожнині або задній стінці горла. Форма пластикового пилу також впливає на те, де він осідає. Вчений пояснює, що складна і дуже асиметрична анатомічна форма дихальних шляхів і складна поведінка повітряного потоку в носовій порожнині та ротоглотці призводить до того, що мікропластик відхиляється від лінії потоку й осідає в цих зонах. Швидкість потоку, інерція частинок і асиметрична анатомія впливають на загальне осадження і збільшують концентрацію осаду в носовій порожнині та ротоглотці.
Тепер Мохаммад Іслам та його колеги планують змоделювати, як ці частинки рухаються в наших легенях.