Проєкт уже отримав державну підтримку. Попереду складні рішення – від регуляторних процедур до суспільного сприйняття, пише Nunavut News.

Дивіться також Стартап стверджує, що перетворив ртуть на золото за допомогою термоядерного синтезу

Чи готова Арктика до ядерної енергетики?

Компанія Prodigy Clean Energy протягом двох років досліджувала можливість використання транспортних ядерних електростанцій у Північній Канаді. Робота фінансувалася за рахунок федерального гранту в розмірі 2,75 мільйона доларів. Концепція проста за логікою, але складна в реалізації: електростанції будують на заводах у південних регіонах Канади, після чого доставляють кораблями в Арктику – зокрема до громад у Нунавуті.

За словами представниці компанії Лорі-Енн Ремзі, за наявності зацікавленої громади в Нунавуті першу таку електростанцію можна було б доставити вже на початку 2030-х років. Вона наголошує, що йдеться не про класичні великі АЕС, а про малі модульні реактори та мікрореактори, адаптовані для віддалених і холодних регіонів.

Ідеєю зацікавилася й Qulliq Energy Corporation – енергетична компанія, яка забезпечує Нунавут електроенергією. Зараз регіон майже повністю залежить від дизельних електростанцій, що дорого, нестабільно та шкідливо для клімату.

За та проти: які перепони стоять на шляху реалізації проєкту

Водночас у QEC прямо заявляють, що поки не готові інвестувати в таку технологію, пише Turtle Island News. Причини – політичні рішення, регуляторні вимоги та необхідність отримати соціальну згоду місцевих громад.

Компанія наголошує, що перед будь-якими кроками потрібно побачити практичні приклади роботи таких електростанцій, переконатися в їхній довгостроковій надійності та впевнитись, що технологія відповідає цінностям жителів регіону.

Федеральний уряд Канади, навпаки, відкрито підтримує ідею. Міністр енергетики та природних ресурсів Тім Годжсон назвав стабільне енергопостачання Півночі питанням національної безпеки. За його словами, держава зацікавлена в розвитку доступної, надійної та чистої канадської енергії – особливо в сільських, північних і віддалених регіонах, де альтернатив майже немає.

Як це зроблять

Перший реальний проєкт Prodigy планує реалізувати не в Арктиці. Компанія очікує, що у 2032 році в Атлантичній Канаді запрацює перша мобільна ядерна електростанція, яка переважно належатиме корінним народам. Офіційне оголошення про цей проєкт мають зробити вже навесні.

За задумом розробників, такі електростанції з самого спочатку проєктують так, щоб після завершення терміну експлуатації їх можна було повністю демонтувати й централізовано вивести з експлуатації.

Можливості та перспективи

Потужність об’єктів варіюється від одного до 100 мегаватів, чого достатньо для забезпечення приблизно 200 – 20 000 домогосподарств. Окрім житлових громад, вони можуть живити шахти, промислові об’єкти та арктичні порти.

У Prodigy стверджують, що в довгостроковій перспективі такі рішення будуть дешевшими за дизель і забезпечать цілодобову безвикидну генерацію.

Водночас компанія не розкриває вартості проєктів, посилаючись на угоди про нерозголошення. Очевидно, що без широкої підтримки громад і чіткої регуляторної бази ці плани лишатимуться лише перспективною ідеєю, а не готовим рішенням.