Що ми дізналися про Котлінську кризу?
Протягом мільярдів років життя на Землі розвивалося від простих одноклітинних організмів до складних форм, які згодом спричинили справжній вибух біорізноманіття. Проте близько 550 мільйонів років тому стався загадковий інцидент, відомий як Котлінська криза, пише Indian Defence Review.
Дивіться також Тисячі тонн золота витікають на поверхню Землі прямо з її ядра: де його можна знайти
Раніше вчені були переконані, що це було повільне згасання, але свідчення, знайдені на ділянці Внутрішній Луг на сході Канади, змушують переглянути цю теорію. Дослідження показують, що екосистеми минулого були зруйновані набагато швидше і жорсткіше, ніж вважалося досі.
Одним із головних відкриттів стало виявлення організмів, які, за попередніми оцінками, мали зникнути задовго до початку великої катастрофи. Виявилося, що ці істоти не просто існували довше, а процвітали пліч-о-пліч із представниками пізніших епох безпосередньо перед самим вимиранням.
Таке накладання різних форм життя в одних і тих самих геологічних шарах руйнує стару уяву про лінійний та поступовий розвиток видів. Насправді екосистеми Едіакарського періоду залишалися стабільними та різноманітними аж до самого моменту краху.
Доктор Дункан Макілрой із Меморіального університету Ньюфаундленду зауважує, що рівень фонового вимирання у той час був практично нульовим. Це означає, що природа не подавала жодних тривожних сигналів, і катастрофа прийшла абсолютно неочікувано.
За короткий проміжок часу планета втратила близько 80 відсотків усіх відомих великих організмів. Це перетворило океани, що кишіли життям, на фактично безплідну пустелю.
Чому це сталося?
Головним чинником цієї трагедії вчені називають різке падіння рівня кисню у світовому океані, пишуть дослідники в журналі Geology. Хімічні дослідження гірських порід того періоду підтверджують стан тотальної задухи, яка зробила виживання неможливим для більшості складних істот. Тваринний світ був затиснутий у вузьких зонах, де ще залишався кисень, що критично обмежило їхні шанси на порятунок.
Крім того, на ситуацію вплинули перші донні організми, які почали активно рити морське дно. Їхня діяльність руйнувала мікробні килимки та середовища існування більш осілих організмів.
Особливу роль у цьому відкритті відіграла унікальна збереженість знахідок. Ділянка Внутрішній Луг належить до так званих лагерштеттів – місць, де скам'янілості зберігають навіть найдрібніші деталі м'яких тканин. Це стало можливим завдяки вулканічному попелу, який осідав на дно давніх морів і консервував організми, зупиняючи процеси розкладання.
Вигляд ділянки Внутрішній Луг, де видно застигле океанічне дно / Фото Duncan McIlroy
Саме ці "вулканічні капсули часу" дозволили вченим з високою точністю встановити хронологію подій і підтвердити блискавичний характер вимирання. Оприлюднені дані підкреслюють, наскільки вразливими можуть бути глобальні екосистеми перед загрозою екологічного стресу.
Які ще масові вимирання були в історії планети?
Історія Землі налічує мільярди років, і за цей час життя стикалося з колосальними викликами. Вчені виділяють "Велику п'ятірку" масових вимирань, коли зникало від 50% до 95% усіх видів на планеті.
- Ордовицько-силурійське вимирання 440 мільйонів років тому, коли зникло близько 85% видів.
- Девонське вимирання 370 мільйонів років тому. Близько 75% видів.
- Пермське вимирання 250 мільйонів років тому. 96% морських видів та 70% наземних хребетних. Це наймасштабніша катастрофа в історії.
- Тріасово-юрське вимирання 200 мільйонів років тому, коли зникло 80% видів.
- Крейдове вимирання 66 мільйонів років тому, коли зникло 75% видів, включаючи всіх непташиних динозаврів.
Багато сучасних вчених вважають, що зараз ми переживаємо шосте масове вимирання (Голоценове), спричинене діяльністю людини (зміна клімату, знищення середовищ існування).