Астрофізики запропонували нову інтерпретацію механізму червоного зсуву, який дає змогу по-новому оцінити вік зірок. До того ж учені закликають переглянути інтерпретацію "космологічної сталої".
Дивіться також Нові дані вказують на велику марсіанську трансформацію 400 000 років тому
Деталі нової теорії
Упродовж багатьох років астрономи та фізики вираховували вік Всесвіту за світлом, яке з'явилося після Великого вибуху, і найстарішими зірками, спираючись на механізм зміщення світла далеких галактик у червоний спектр (так зване червоне зміщення). Таким чином завдяки новим технологіям і методам аналізу нашому Всесвіту дали 13,797 мільярда років.
Однак потім ученим трапилися зорі, що здавалися старшими за сам Всесвіт, і галактики, що якимось чином досягли зрілих стадій еволюції, коли Всесвіт був порівняно молодим. Вони мали б з'явитися лише через 300 мільйонів років після Великого вибуху, але виглядають так, ніби на той момент їм уже були мільярди років! Ба більше, ці галактики напрочуд маленького розміру, що робить їх ще більш загадковими.
Теорія втомленого світла
У науці є цікава гіпотеза, яку називають теорією втомленого світла Цвіккі. Вона припускає, що червоне зміщення світла від далеких галактик зумовлене поступовою втратою енергії фотонами на величезних космічних відстанях. Однак вона суперечить спостереженням. Професор Раджендра Гупта з Університету Оттави, автор нового дослідження, каже, що якщо ця теорія співіснує з розширенням Усесвіту, стає можливим переосмислити червоне зміщення як гібридне явище, а не лише як наслідок розширення.
На додаток до застарілої теорії світла Цвіккі, Гупта представляє ідею еволюції "констант зв'язку", яку висунув Поль Дірак. Константи зв'язку — це фундаментальні фізичні константи, які керують взаємодією між частинками. На думку Дірака, ці константи могли змінюватися з часом. Якщо дозволити їм еволюціонувати, то часові рамки формування ранніх галактик, які спостерігаються телескопом Вебба на високих червоних зміщеннях, можуть бути розширені з кількох сотень мільйонів років до кількох мільярдів років. Це дає більш правдоподібне пояснення високого рівня розвитку і маси, що спостерігається в цих давніх галактиках.
Крім того, Гупта припускає, що традиційна інтерпретація "космологічної сталої", яка представляє темну енергію, відповідальну за прискорення розширення Всесвіту, потребує перегляду. Натомість він пропонує константу, яка пояснює еволюцію констант зв'язку. Ця модифікація космологічної моделі допомагає вирішити загадку малих розмірів галактик, які спостерігалися в ранньому Всесвіті, що дозволяє проводити більш точні спостереження.