Що знайшли на Місяці?
Наш супутник не має щільної атмосфери, яка захищала б його поверхню, тому метеорити регулярно залишають на ньому нові сліди. Однак те, що зафіксував орбітальний апарат NASA Lunar Reconnaissance Orbiter, – явище зовсім іншого масштабу, пише IFLScience.
Дивіться також Учені розпечатали старе каміння з Місяця, законсервоване у 1972 році, й виявили дещо несподіване
Астроном Марк Робінсон, головний дослідник проєкту LRO, який працює з камерою LROC, оголосив про нове відкриття на конференції з місячних і планетарних наук у Техасі. Відповідна стаття згодом вийшла на сайті Universities Space Research Association.
Під час планового аналізу знімків, отриманих у різний час, команда виявила новий кратер діаметром 225 метрів і глибиною близько 43 метрів. Удар, найімовірніше, стався наприкінці весни 2024 року.
Для порівняння: до цього найбільшим кратером, виявленим за час місії LRO, був об'єкт діаметром лише 70 метрів – і навіть він, за розрахунками, мав утворюватися приблизно раз на 139 років. Новий кратер виявився втричі більшим.
Навколо нього добре помітні яскраві смуги – викиди місячного ґрунту та порід, які розлетілися в момент удару. Дослідники порівняли характеристики цих викидів із прогнозами наукових моделей.
Зокрема, моделі передбачали, що розміри уламків порід підпорядковуються степеневому закону розподілу, а максимальний розмір окремих брил мав становити від 4 до 12 метрів. Реальні спостереження підтвердили ці прогнози: найбільший виявлений уламок мав близько 11 метрів у поперечнику.
Місце удару / Фото M. S. Robinson та інші автори дослідження
Але найцікавіше – вплив нового кратера на навколишній рельєф. Попри те що на Місяці з'явився новий кратер, загальна кількість кратерів у тій зоні зменшилася. Потужний викид матеріалу повністю "затер" або серйозно пошкодив усі попередні кратери в межах приблизно двох радіусів від краю нового.
З двох уцілілих кратерів обидва розташовані майже на самій межі цієї зони – і навіть вони зазнали значних змін. Решта, включно з тими, що мали діаметр до 40 метрів, виявилися знищеними або настільки деградованими, що стали непомітними на знімках.
Дослідники зазначають, що це відповідає теоретичним моделям, які передбачали знищення попередніх кратерів у зоні суцільних викидів у межах двох радіусів від краю нового.
Lunar Reconnaissance Orbiter
Lunar Reconnaissance Orbiter перебуває на орбіті Місяця вже майже 17 років і є найдовшою місячною орбітальною місією в історії. Саме завдяки постійному спостереженню за поверхнею науковці змогли зафіксувати цю подію та отримати знімки "до" і "після" з метровою точністю.
На думку команди, ця унікальна пара знімків дає рідкісну можливість перевірити існуючі моделі формування кратерів на реальних даних – і результати цієї перевірки виявилися обнадійливими.



