Як зазначено в описі дослідження, для роботи цій нейромережі не потрібен ні суперкомп'ютер, ні величезний масив даних – достатньо звичайного ПК.

Дивіться також Новий Асистент зі штучним інтелектом від Google перевершить усе, що ви коли-небудь бачили

Що відомо

Ми відкрили дуже швидкий алгоритм проєктування на базі ШІ, який долає затори еволюції, не потрапляючи в пастку системних помилок конструкторів-людей. Ми сказали штучному інтелекту, що хочемо робота, який може ходити по землі. Потім просто натиснули кнопку і готово! За мить з'явився проєкт робота, який не схожий на жодну тварину, що коли-небудь ходила по землі. Я називаю цей процес "миттєвою еволюцією",
– каже Сем Крігман, керівник проєкту.

Робот, створений за проєктом ШІ, вийшов маленьким і непоказним. Він виготовлений з неорганічних матеріалів. Вчені кажуть, що дивлячись на нього, можна легко подумати, що це якась безглузда, даремна річ. Спочатку нейромережа сконструювала блок розміром зі шматок мила. Він міг розгойдуватися, але точно не міг ходити. Розуміючи, що мети не досягнуто, ШІ продовжив роботу. З кожним новим циклом він усував недоліки і вдосконалював заготовку. Поступово робот навчився стрибати вперед, ковзати і, нарешті, крокувати зі швидкістю половини довжини свого тіла за секунду — приблизно вдвічі повільніше, ніж ходить звичайна людина.

Весь процес — від безформного блоку до робота, який вміє ходити — зайняв 26 секунд на звичайному ноутбуці. За цей час ШІ прийшов до того ж рішення, що й природа — до потреби в ногах. Але, на відміну від неї, ШІ не став робити ставку на симетрію. У підсумку у робота виявилося три ноги і дірки в тілі.

Робот, спроєктований ШІ
Робот, спроєктований ШІ / Фото Northwestern University

Щоб перевірити проєкт на ділі, дослідники використовували запропоновані схеми й надрукували робота на 3D-принтері з силікону. Вийшла еластична форма. Якщо закачати в неї повітря, ноги робота витягуються, а коли повітря виходить — скорочуються, рухаючи тіло.

Навіщо в конструкції потрібні були отвори, розробники до кінця не зрозуміли. Вони виглядають випадковими, але, можливо, знижують загальну масу і додають гнучкості структурі, даючи змогу роботу згинати ноги під час ходьби.