У чому полягають обмеження?

Дистанційно пілотовані повітряні судна (вони ж – дрони, безпілотники) вагою до двох кілограмів – це вага разом з устаткуванням – без отримання дозволів можуть виконувати польоти тільки вдень. І при цьому виконувати низку умов.

Читайте також: В Україні діятимуть жорсткі правила щодо керування безпілотниками

Не можна літати над:

  • об'єктами під охороною, визначеними Міноборони, МВС, прикордонною службою, СБУ, Нацполіцією, Нацгвардією, УДО, іншими військовими і правоохоронними органами;
  • дорогами державного значення, промисловими зонами, електростанціями, залізничними станціями, морськими портами, сховищами палива, нафти, газу, інших небезпечних речовин і рідин тощо;
  • виправними центрами, колоніями і СІЗО;
  • місцями катастроф, поліцейськими зонами, місцями проведення спеціальних операцій та зонами, "визначеними для забезпечення безпеки осіб, відносно яких здійснюється державна охорона";
  • центральними вулицями міст, селищ міського типу і сіл, залізницею державного і регіонального значення, лініями електропередач. Ці об'єкти можна лише перетинати.

Максимальна швидкість польоту – 160 км/год, висота – 50 м, відстань від пілота – не більше 500 м, відстань до сторонніх осіб: не ближче 30 метрів, для осіб до 12 років – не ближче 50 метрів, для груп понад 12 осіб – не ближче 150 метрів. Відтак фактично заборонена зйомка мітингів, футбольних матчів та інших масових заходів. Хіба що – здалеку.

Читайте також: З'явилося ефектне відео польоту українського винищувача у рамках престижного авіашоу

На вимогу представників правоохоронних органів або законних військових формувань оператор безпілотника зобов'язаний припинити політ апарата.

Про політ БПЛА вагою понад 2 кг треба попереджати Украероцентр, подавши заявку відповідного зразка і змісту. Зробити це треба до 12:00 за день до польоту.

Хто "заборонив дрони"?

Тимчасовий порядок використання повітряного простору України опублікований на сайті Державіаслужби.

Чому ввели обмеження для безпілотників?

У повітрі мають бути встановлені такі ж правила "руху", як на автошляхах, щоб уникнути "безпілотного хаосу" – впевнені у владі.

Вказують на факт – небо нашої країни доволі швидко наповнюють безпілотники різного типу. Їхні польоти несуть ризики: безпека польотів, загроза життю людей, витік "обмеженої" інформації тощо. Згадують також про випадки падіння дронів на голови людям. І немає наразі юридичного визначення, як класифікувати такі випадки.

Між тим власників дронів все більше, галузь розвивається, а "безпілотного" законодавства немає. За Радянського Союзу, чиї правила перейшли нам у спадок (в тому числі в авіації), такого поняття, як цивільні безпілотники, просто не існувало. Тому, поки законодавство не напрацьоване, чиновники вирішили питання просто – обмежити.

Читайте також: Патрульний дрон: у США правоохоронцям допомагатимуть безпілотники

Хто проти і чому це важливо?

Є величезне питання до адміністрування польотів безпілотників. Дозволи – тільки в Украероцентрі, в якого всього один офіс на всю Україну. При цьому система подачі електронної заяви у вигляді сповіщення поки що не існує.

Професійна техніка важить понад 2 кг. Відтак ті, хто її використовують, зокрема – журналісти, активісти-розслідувачі, кіновиробники, аграрії, – змушені будуть отримувати дозволи. А тільки сільськогосподарських вильотів у сезон може бути кілька тисяч на день.

Правозахисники вказують ще й на інші моменти, зокрема – вимога припинити зйомку і віддати літальний апарат правоохоронцю – це пряме порушення Конституції України щодо презумпції невинуватості. А загалом активісти зауважили, що такі "норми" цілком здатні призупинити розвиток галузі безпілотників.

Але вихід є: ці правила – тимчасові, про що і свідчить назва Порядку.

Яке регулювання безпілотників планують увести?

У Державіаслужбі тривають обговорення щодо концепції застосування безпілотних літальних апаратів в Україні. Зокрема, розглядають запровадження електронного обліку, що значно спростить отримання дозволів на польоти. А також – сертифікацію, реєстрацію, право на керування безпілотними системами в залежності від їхнього розміру і призначення. В принципі, подібні норми є у багатьох країнах світу.

Читайте також: Омелян розповів про намір створити в Україні ще чотири авіахаби: відомо, у яких містах

У Державіаслужбі кажуть, що за основу українського регулювання взяли європейські норми. Зокрема, має бути розділення безпілотників на категорії: до 250 грамів, до 4 кг, до 20 і до 150 кг. Також їх класифікуватимуть як комерційні та некомерційні. Чим більший та технологічніший апарат, тим жорсткіший має бути контроль за його використанням.

І що – навіть дітям не можна буде погратися? – спитаєте ви. Можна – якщо виконувати дозволені умови. При цьому в рамках розробки регулювання безпілотних літальних апаратів є пропозиція встановити вікові обмеження для операторів БПЛА: мінімальний вік дистанційного пілота 250-грамового дрона — 14 років, для апарата до 4 кг — 18 років. Вони так само повинні отримати право на керування, пройшовши сертифікацію та реєстрацію.

Відповідальність за порушення Тимчасового порядку

Доки Тимчасовий порядок чинний, відповідальність є. Порушення вказаних норм за ст.111 Кодексу України про адміністративні правопорушення – накладення штрафу від 1020 до 8500 гривень.

У випадку виникнення небезпеки для польотів через використання дрона журналістом, для винної особи відповідальність передбачена ст. 282 ККУ (в залежності від наслідків) – від штрафу у 100 неоподаткованих мінімумів доходу, виправних робіт аж до обмеження волі до 5 років та позбавлення волі до 15 років.

А як у Європі регулюють безпілотні польоти?

За інформацією Європейського інформаційно-дослідницького центру, сьогодні в ЄС існує система регулювання польотів БПЛА на основі фрагментарних правил держав-учасниць. Проте національні норми використання безпілотних апаратів в різних країнах-учасницях відрізняються масштабами, змістом та рівнем деталізації. Але є і загальновизнані принципи щодо регулювання використання БПЛА.

Наприклад, більшість країн дозволяє безпілотникам масою до 150 кг літати лише в зоні прямої видимості, а в Іспанії можливий вихід з цієї зони при отриманні спеціального дозволу. Майже всі країни вимагають, щоб дистанційно пілотовані авіасистеми експлуатувалися на безпечній відстані від транспортних засобів, будівель або окремих осіб. У більшості країн необхідним є страхування від нещасних випадків. Для дистанційно пілотованих авіасистем масою понад 25 кг більшість держав-членів вимагають сертифікації оператора компетентним національним органом, ліцензування пілота та технічної оцінки ДПАС.

Типізація за масою апаратів у країнах ЄС також узгоджена, розрізняють:

  • маленькі, до 25 кг, для дозвілля та комерційного використання – спостереження, контроль, фотографія тощо;
  • легкі, від 25 до 150 кг; для геопросторової зйомки із широкою зоною спостереження, для огляду трубопроводів, силових кабелів, обприскування зернових культур, пошуково-рятувальних робіт, контролю кордонів, моніторингу лісових пожеж.
  • - великі, понад 150 кг; у військовій та оборонній сфері – для перевезення вантажів і пасажирів.

Використання маленьких і легких безпілотників регулюється окремими правилами в країні-учасниці ЄС, великі – підпадають під Положення 216/2008 / EC і EASA, не можуть управлятися на державному рівні.

Читайте також: ТОП-10 найдешевших лоукостерів світу: від 6-ти центів за кілометр