Коли зелений – це погано
Крихітні мікроби, в тому числі водорості, використовують зелений хлорофіл для фотосинтезу. Тож чим більша їхня кількість, тим зеленішим стає середовище їхнього існування. Але яким би привабливим не здавався зелений світ, сплеск концентрації фітопланктону, ймовірно, матиме численні побічні ефекти для океанських екосистем.
Дивіться також Ель-Ніньйо офіційно тут: чого чекати людству від чергового циклу потепління океану
Ми вже є свідками серйозних короткострокових наслідків збільшення кількості фітопланктону, спричиненого теплом. Раптовий бум популяції позбавляє навколишнє середовище кисню, створюючи гіпоксичні мертві зони, з яких не всі тварини можуть урятуватися.
Але існують і більш довгострокові наслідки, які нам ще належить з'ясувати.
Одне з відкритих питань, пов'язаних з цими довгостроковими змінами, полягає в тому, скільки даних буде достатньо для їх виявлення: за попередніми оцінками, для виявлення зрушень в океанічних екосистемах знадобиться три десятиліття спостережень.
Карта зміни кольору поверхні океану, де темніший означає більш значний вплив / Фото Cael/Nature
На цьому зображенні команда дослідників продемонструвала, що близько 20 років даних із супутника MODIS-Aqua уже достатньо, щоб ми могли спостерігати, розуміти й швидше реагувати на зміни клімату.
Таке швидке реагування можливе завдяки дистанційному зондуванню відбивної здатності, яке дає змогу робити знімки кольору океану на основі відбитого світла. Обробка цих знімків у певному сенсі простіша, ніж спроби виміряти популяції фітопланктону за допомогою інших методів, таких як оцінка вмісту хлорофілу.
Це не означає, що фітопланктон є єдиною причиною того, що океан може ставати зеленішим, визнають дослідники. Однак їхній аналіз тісно пов'язаний з передовою моделлю, що прогнозує, як океанські екосистеми можуть реагувати на зміну клімату.
Відбиття дистанційного зондування, а отже, і екологія поверхневого шару океану, значно змінилося на значній частині океану за останні 20 років,
– пишуть дослідники у своїй опублікованій статті.
Позеленіння океану було особливо помітним в районі екватора.
Оскільки фітопланктон поглинає вуглекислий газ, його зростаюча чисельність може розглядатися як цінний поглинач вуглецю, що робить цей зв'язок складнішим, ніж здається на перший погляд.
Але оскільки фітопланктон здатен змінювати так багато параметрів свого середовища, включаючи температуру, доступність поживних речовин і рівень освітленості у воді, і є основою морського харчового ланцюга, збільшення його чисельності також може спричинити значні зміни в таких ресурсах, як природоохоронні зони й рибальство. Тож це принесе, ймовірно, більше шкоди, ніж користі.
Дослідження не занурюється в наслідки надто глибоко, але що б не означало це озеленення океану, здається, що воно вже відбувається — на десять років раніше, ніж передбачалося. В цілому, ці результати свідчать про те, що наслідки зміни клімату вже відчуваються в поверхневих морських мікробних екосистемах, але ще не були виявлені людиною.