Дослідницька група під керівництвом Стюарта Харрада з Бірмінгемського університету заглибилася в хімічний склад пилу з МКС, зосередившись на таких речовинах, як аценафтен, фенантрен, пірен і перфтороктанова кислота. Ці СОЗ зазвичай пов'язані з різними виробничими процесами, антипіренами та обробкою поверхонь.
Дивіться також Вогняна куля, що пронеслася небом Австралії, виявилась російською ракетою
Чому це важливо
Однією з ключових проблем, пов'язаних з навколишнім середовищем МКС, є потреба в чистому повітрі для забезпечення безпеки і здоров'я астронавтів, які перебувають у замкнутих приміщеннях. Однак, навіть коли астронавти дихають, вони виділяють такі сполуки, як вуглекислий газ, аміак та ацетон. Ці викиди в поєднанні з унікальними умовами космосу, включаючи іонізуюче випромінювання, невагомість і коливання рівня кисню, створюють нетипову суміш хімічних речовин у повітрі станції.
Дослідження показало, що хоча більшість концентрацій СОЗ на МКС перебувають у межах відомих діапазонів для житлових приміщень у США, рівні деяких речовин були тривожно високими. Наприклад, концентрація полібромдифенілового ефіру BDE-99 у пилу МКС становила приголомшливі 27 000 нанограмів на грам, порівняно з середнім значенням 580 нанограмів на грам у домашньому пилу в США.
Аналогічно, поліароматичні вуглеводні, такі як аценафтен, фенантрен і пірен, були виявлені на рівнях, що значно перевищують не тільки медіанні, але й максимальні значення, встановлені для житлових приміщень. Така ж тенденція спостерігалася і для перфтороктанової кислоти, концентрація якої на МКС сягала 2600 нанограмів на грам, на відміну від середнього значення 140 нанограмів на грам в американських будинках.
Звідки взялися забруднення
Точні джерела цих забруднювачів на МКС залишаються невизначеними, дослідники припускають, що вони можуть походити від вогнезахисної обробки поверхонь, захисних покриттів, таких як пінополіуретан, і протигрибкові засоби, що застосовуються для обробки матеріалів станції. Наслідки цих висновків дуже серйозні, оскільки високий рівень забруднюючих речовин пояснюється вивільненням матеріалів у житлові приміщення МКС, що потенційно може становити ризик для здоров'я астронавтів, які там перебувають.
Окрім впливу на здоров'я людей, дослідження також виявило ще один аспект, що викликає занепокоєння – зовнішня поверхня МКС. Дослідники виявили, що космічний пил, який прилипає до зовнішньої поверхні станції, є біохімічно активним і містить життєздатні мікроорганізми. Це відкриття підкреслює важливість не лише моніторингу внутрішнього повітряного середовища станції, але й оцінки стану її зовнішньої оболонки.
А тим часом NASA відновило зв'язок із "Вояджером-2"
Оскільки космічні агентства прагнуть підтримувати благополуччя астронавтів в унікальному середовищі МКС, автори дослідження пропонують переглянути матеріали, що використовуються для упаковки, захисної обробки та поверхневих покриттів. Вибираючи матеріали, які є більш стійкими в позаземних умовах, вчені прагнуть зменшити викиди шкідливих забруднювачів і підвищити загальну безпеку середовища МКС.