Дослідження проводилося під керівництвом вчених з австралійського Університету Мердока. Воно було зосереджено на 6 великих видах акул у водах Мексиканської затоки: чорнопері акули, бичачі акули, піщані акули, великі акули-молоти та зубчасті акули-молоти. Всього близько 172 тварин були помічені акселерометрами, що дозволило дослідникам стежити за їх переміщеннями цілодобово.
Цікаво Дослідники виявили найдавнішу жертву акули, якій декілька тисяч років
Акула / Фото Unsplash
Що виявили вчені
Спостереження за тваринами показало, що бичачі акули були найбільш активні в ранні ранкові години, тигрові акули – опівдні, піщані акули – в денний час, чорнопері акули – у вечірні години.
Зубчасті та великі акули-молоти полювали у нічний час. Вони виявилися єдиними двома видами зі значним перетином часу піку активності.
Вчені вважають, що такий еволюційний підхід був випрацюваний акулами, щоб покращити розподіл ресурсів та заради власної безпеки. Завдяки різним часовим проміжкам полювання у тварин не виникає сутичок через їжу, що убезпечує їх від каліцтв та смертей. Це, своєю чергою, забезпечує біль широке розповсюдження кожного виду.
Прадавня акула Велетень давніх морів: мегалодон виявився більшим, ніж очікувалося
Також вчені виявили залежність, коли сильніші та більші види акули полюють у кращі години.
Це знизило конкуренцію за їжу, а для деяких видів зменшило шанси стати жертвою більших видів. Вибір часу, ймовірно, принаймні частково обумовлений ієрархією, змушуючи менших хижаків добувати корм в менш оптимальні періоди, щоб уникнути більших акул,
– розповідає один з авторів дослідження доктор Адріан Глісс.
Мисливська поведінка вищих хижаків прямо впливає на поведінку інших морських видів, тому вони грають ключову роль в підтримці здорових та збалансованих екосистем.