Хто "краде" воду в Каспійського моря?
Каспійське море, яке технічно є величезним солоним озером і становить 41 відсоток об'єму всіх солоних озер світу, переживає безпрецедентне падіння рівня води. З середини 1990-х років водойма втратила приблизно 23 858 квадратних кілометрів своєї площі, що за розмірами майже дорівнює італійському острову Сицилія. За цей період рівень води впав на 2 метри, й ці зміни вчені вже не можуть пояснити лише природними циклами чи глобальним потеплінням. Про це пише видання IFLScience.
Дивіться також Геологи шукали золото в пустелі, а знайшли унікальний слід прадавньої космічної катастрофи
Головною причиною катастрофи дослідники називають різке скорочення притоку води з річок, насамперед із Волги. Саме ця російська річка забезпечує близько 80 відсотків усього водозабору Каспію.
Попри поширену думку про те, що зміна клімату зменшує кількість опадів, дані показують протилежне: кількість дощів у басейні Волги за останні три десятиліття навіть дещо зросла. Однак замість того, щоб наповнювати море, ця вода затримується вище за течією. Росія побудувала на Волзі та її притоках величезну мережу дамб і водосховищ, які використовують для іригації, промислових потреб і підтримки судноплавства.
Стійке зниження, яке ми спостерігаємо протягом останніх 30 років, відрізняється за характером і причинами, оскільки його спричинили не лише кліматичні коливання, а й, що критичніше, інтенсивна людська діяльність,
– прокоментував основний автор дослідження Джессі Дуку.
Аналіз показав, що випаровування води через підвищення температури пояснює лише 37 – 40 відсотків загальних втрат об'єму моря. Решта дефіциту виникає саме через антропогенне втручання.
Вчені виявили щорічний дисбаланс у 30 кубічних кілометрів води, який неможливо пояснити природними чинниками. Це свідчить про надмірне споживання ресурсів басейну всередині окремих країн, зокрема Росії, яка активно використовує річкові системи для своїх економічних та стратегічних цілей.
Геополітика на дні моря
Важливим фактором у цій кризі є Волго-Донський канал. Ця транспортна артерія має критичне стратегічне значення для Кремля, оскільки дозволяє перекидати військовий флот між Каспійським і Чорним морями. Щоб підтримувати необхідну для кораблів глибину та роботу каналів, Росія регулює стік Волги, фактично перекриваючи "кран" для самого Каспію.
Окрім того, економічні проєкти, як-от російський коридор "Північ – Південь" та китайська ініціатива "Один пояс, один шлях", також покладаються на каспійську логістику. Подальше обміління створює загрозу для портів, зменшує вантажопідйомність суден і змушує держави витрачати мільйони на поглиблення дна.
Падіння рівня води вже провокує серйозний екологічний стрес, особливо в північній частині моря. Ця зона є наймілкішою, але водночас найбільш продуктивною. Вона слугує домівкою для ендемічних каспійських тюленів та осетрових риб, які дають до 90 відсотків світової чорної ікри.
Через те що вода стає теплішою й мілкішою, в ній накопичуються поживні речовини, що призводить до аномального розмноження водоростей. Вчені зафіксували зростання концентрації хлорофілу-а, що свідчить про погіршення якості води та ризик виникнення мертвих зон.
Синдром Аральського моря 2.0
Ситуація навколо Каспію дедалі більше нагадує "синдром Аральського моря" – однієї з найбільших екологічних катастроф минулого століття. Аральське море практично зникло саме через масове відведення води для сільського господарства. Сьогодні подібні процеси вчені спостерігають і в інших регіонах: наприклад, озеро Урмія в Ірані та озеро Чад в Африці також втратили понад 90 відсотків своєї площі через дамби та нераціональне управління.
Каспій ще не пройшов точку неповернення, але його майбутнє тепер прямо залежить від здатності п'яти прибережних держав – Росії, Ірану, Казахстану, Азербайджану та Туркменістану – відмовитися від одностороннього використання ресурсів на користь прозорого управління спільним водним балансом.