Технології з іншої епохи
Російська розробка фокусується на технології 150 нанометрів. Саме такі стандарти панували у світі на початку 2000-х років, коли компанії Intel та AMD випускали свої легендарні процесори Pentium 4 та Athlon XP. Про створення цієї установки стало відомо завдяки тендеру на транспортування обладнання, який оприлюднили у червні 2026 року, помітив 24 Канал під час аналізу російських ЗМІ.
Згідно з документацією, установку планують перевезти за 2000 кілометрів від Зеленограда, який знаходиться біля Москви. Попри те, що точне місце призначення тримають у секреті, така відстань може свідчити про намір розмістити критично важливе обладнання вглиб території Росії, подалі від кордонів. Зараз два дослідні зразки проходять серію тестів.
Навіщо росіянам старі технології
Особливість нової машини полягає в електронно-променевому методі. На відміну від класичної фотолітографії, де потрібні дорогі фотошаблони (своєрідні трафарети), цей апарат "малює" схему безпосередньо на підкладці сфокусованим пучком електронів. Це дозволяє швидко змінювати дизайн мікросхем без витрат на створення нових масок.
Такий підхід ідеально пасує для наукових розробок, створення прототипів і малосерійного виробництва. Проте для масового випуску чипів технологія надто повільна. Експерти галузі зазначають, що подібне обладнання будуть використовувати для виробництва спеціалізованої електроніки для космічної та оборонної промисловості, де великі тиражі не потрібні, а ціна кожного окремого чипа не має вирішального значення.
Імовірно, першочергово надруковані чипи будуть встановлювати в ракети, якими Росія обстрілює Україну. Вони не виробляються сотнями тисяч чи мільйонами, як смартфони. Тому наявної пропускної здатності може бути достатньо. Хоча технологія вважається застарілою для смартфонів чи комп'ютерів, для зброї вона може бути корисною.
Проблеми та плани
Попри звіти про успіх, російська напівпровідникова галузь стикається з серйозними перешкодами. Фахівці виділяють відсутність власної інженерної школи для роботи з нормами менше 65 нанометрів, дефіцит спеціальних хімікатів (фоторезистів) та брак високоточних компонентів, таких як лазерні інтерферометри.
Судячи з усього, Зеленоградський нанотехнологічний центр не планує зупинятися. Його інженери вже працюють над обладнанням для стандартів 130 нанометрів. Кінцевою метою розробників є перехід до повністю локалізованого виробництва з нормами 90 нанометрів, що дозволить частково закрити потреби внутрішнього ринку й не шукати ці чипи за кордоном.