Вчені кажуть, що нинішні темпи вимирання перевищують попередні випадки з далекого минулого, і сприяє цьому діяльність людини. "Вона змінює траєкторію еволюції в глобальному масштабі й руйнує умови, які роблять людське життя можливим, – попереджають екологи у своїй новій роботі. – Це незворотна загроза збереженню цивілізації та придатності майбутнього середовища для життя Homo sapiens".

Дивіться також Чотири з п'яти колоній пінгвінів Антарктиди під загрозою вимирання через масову смерть пташенят

Вимирання стало катастрофічно помітним

Чому ж відбувається вимирання видів?

  • Однією з причин є, наприклад, масове полювання на тварин, хутро чи інші частини тіла яких є цінними для браконьєрів, колекціонерів, моди, медицини.
  • Їх також можуть убивати інші види тварин, інвазивні для конкретної території, тобто принесені з інших регіонів планети. Кожна екосистема існує в певній рівновазі, де хижаки контролюють чисельність травоїдних або менших за себе хижаків, а ті своєю чергою поїдають тварин чи рослини, які знаходяться нижче в харчовому ланцюгу. Але коли в середовищі з'являється штучно занесений вид, він може виявитися більш агресивним і вмілим у полюванні, починає розмножуватись, витісняти конкурентів і зрештою змінює екосистему.
  • Але найбільший вплив на цей процес чинять зміна клімату та знищення середовища існування.

Ми є постійними свідками регулярної масової загибелі морських птахів, риби, яка не має чим дихати, отруєння морських левів унаслідок цвітіння водоростей, спричиненого аномальною спекою, і навіть масової загибелі пташенят пінгвінів цього року, внаслідок чого чотири з п'яти колоній Антарктиди повністю втратили все цьогорічне потомство. Навіть комахи демонструють тривожне скорочення своєї чисельності. Якщо так триватиме й надалі, це рано чи пізно призведе до старіння популяції та її вимирання.

Еколог Херардо Себалос з Національного автономного університету Мексики та біолог зі Стенфордського університету Пол Ерліх оцінили вимирання видів, починаючи з 1500 року нашої ери, і порівняли їх за останні 500 мільйонів років. Вони виявили, що за останні 500 років ми довели до вимирання 73 роди хребетних тварин.

Варто зазначити, що поняття "рід" відрізняється від "виду", будучи дещо ширшим. Рід — це таксономічна класифікація, що об'єднує найбільш тісно пов'язані між собою організми, подібно до рідних братів і сестер, у родинному дереві. Наприклад, ми належимо до роду "Людина" (Homo), який включає такі види, як Homo sapiens (людина розумна), Homo neanderthalensis (неандертальці), Homo heidelbergensis (гейдельбергська людина), Homo erectus, Homo habilis та багато інших.

Наслідки для взаємопов'язаної екосистеми

Важко сказати, що саме на нас чекає, але можна легко припустити. Біосфера, в якій ми живемо, надзвичайно взаємопов'язана. Вона еволюціонувала разом з усіма видами, змінюючись і адаптуючись до конкретних погодних умов, наявності їжі, проживання в середовищі тих чи інших тварин. Втрата видів, які виконують в екосистемі певні функції, тягне за собою зміни для інших організмів і може мати серйозні каскадні наслідки.

  • Добре відома історія про кроликів, яких завезли в Австралію на кораблях у 1788 році, Вони стали серйозними шкідниками, розплодилися до нечуваних масштабів і вже наприкінці 1800-х років стали справжнім неконтрольованим кошмаром для місцевих жителів. Тварини просто викошували рослинність, призвівши до ерозії ґрунту, вимирання багатьох видів австралійських тварин (масштаб досі невідомий), знищення врожаїв та інших наслідків.
  • Інша історія сталась у Центральній Америці. Там після зникнення жаб, що поїдають комарів, зафіксували стрімке збільшення кількості випадків малярії.

За підрахунками, швидкість вимирання буде зростати. Якщо ми продовжимо нашу нинішню траєкторію діяльності й до 2100 року всі нинішні вимираючі види зникнуть з лиця землі, то еквівалентна 300-річна втрата з 1800 року зайняла б 106 000 років при нормальному фоновому рівні вимирання.

Найуразливіші види, як правило, є найбільш унікальними, але про них забувають на планеті. Разом з ними ми втратимо мільйони років еволюційної історії, які ніколи не зможуть повторитися, а також критично важливі функції, які вони виконували в природі, допомагаючи підтримувати баланс і біологічні цикли.

Шосте вимирання

Еволюція є вкрай повільним процесом. Їй знадобилися мільйони років, щоб створити функціональну заміну тим видам, які зникали під час попередніх випадків вимирань. Останнє з п'ятірки великих вимирань відбулося 66 мільйонів років тому під час переходу з крейдового періоду до палеогену, тому його й назвали крейдово-палеогеновим. Тоді вимерло близько 17% усіх родин, 50% усіх родів і 75% усіх видів тварин. У морях зникли всі амоніти, плезіозаври та мозазаври, а відсоток нерухомих тварин знизився приблизно до 33%. За цей час вимерли всі непташині динозаври. Гранична подія була масштабною зі значною мінливістю швидкості вимирання. Ссавці (нащадки синапсид) та птахи (нащадки тероподових динозаврів) стали домінуючими наземними тваринами. Всі нові тварини вже не були схожими на попередніх.

Тож можна з упевненістю говорити про те, що всі вимерлі в наш час тварини вже ніколи не ходитимуть планетою, якщо тільки сама людина за допомогою технологій не "воскресить" їх. Перші кроки в цьому напрямку вже роблять для мамонтів і талацинів.

Проте нинішнє шосте масове вимирання або голоценове — це набагато більше, ніж просто масова кластерна катастрофа, спричинена зміною клімату. Від пластику до пестицидів, втрати середовищ існування та браконьєрства — ми не даємо живій природі перепочити. Нам необхідні негайні політичні, економічні та соціальні зусилля безпрецедентного масштабу, щоб запобігти вимиранню видів та всім можливим наслідкам, які, безумовно, чекають і самих людей. На відміну від комети, яка знищила динозаврів, ми усвідомлюємо свої дії та маємо можливість змінити курс.