1 
Дослідники з Массачусетського технологічного інституту (MIT) дійшли висновку, що надмірна залежність від чат-ботів на кшталт ChatGPT і Claude може поступово погіршувати навички критичного мислення та здатність самостійно розпізнавати дезінформацію. Про це пише The Guardian.
Дивіться також Нас лякають і захоплюють ШІ одночасно: чому крайнощі заважають зрозуміти реальність
Робота, опублікована у квітні 2026 року, стала черговим дослідженням, яке порушує питання про вплив штучного інтелекту на людські когнітивні здібності. Особливу увагу автори приділили тому, як використання AI-систем змінює поведінку людей під час оцінки достовірності інформації в інтернеті.
На тлі стрімкого поширення генеративного ШІ, який здатний створювати реалістичні зображення, відео та тексти, проблема виявлення фейків стає дедалі актуальнішою. Сам штучний інтелект уже використовується як інструмент боротьби з дезінформацією, але, як показало дослідження, така допомога може мати зворотний бік.
Як проходив експеримент?
У дослідженні взяли участь 67 осіб, за якими науковці спостерігали протягом чотирьох тижнів.
Учасникам демонстрували пари новинних заголовків і зображень та просили визначити, які з них є справжніми, а які – сфальсифікованими. Частину завдань вони виконували самостійно, а під час інших могли користуватися спеціальним AI-помічником на базі GPT-4o, інтегрованим із пошуком Google.
Чат-бот не просто давав готову відповідь, а іноді підказував, на які деталі варто звернути увагу. Наприклад, в одному з випадків система рекомендувала уважніше придивитися до поліцейського жетона на фотографії, що допомогло виявити підробку.
Науковців цікавили два аспекти: наскільки ефективно AI допомагає ухвалювати правильні рішення та як із часом змінюються власні навички користувачів.
ШІ підвищує точність, але послаблює самостійність
Результати виявилися неоднозначними.
Під час використання чат-бота учасники значно частіше правильно визначали неправдивий контент. Імовірність ухвалення правильного рішення зростала на 21%.
Однак коли людям пропонували нові завдання без допомоги AI, ситуація змінювалася. До четвертого тижня експерименту їхні результати погіршилися на 15,3% порівняно з початковими показниками.
Автори дослідження зазначають:
"Ці результати свідчать про те, що хоча ШІ може допомагати в короткостроковій перспективі, у підсумку він може погіршувати довгострокові здібності до виявлення дезінформації".
Співавторка дослідження, аспірантка MIT Анку Рані, наголосила:
"Коли ми взаємодіємо зі штучним інтелектом, нам здається, що ми стаємо кращими у виконанні певних завдань. Але вже існує достатньо досліджень, які показують, що це не завжди так".
Чому виникає така залежність?
На думку дослідників, проблема частково пов'язана зі способом взаємодії між людиною та AI.
Багато користувачів сприймають відповіді чат-ботів як авторитетні через їхню впевнену манеру викладу. У результаті вони дедалі рідше перевіряють аргументи самостійно та починають покладатися на готові висновки.
У звіті зазначається, що учасники, які використовували більш директивні системи, часто "просто погоджувалися із системою, тому що вона звучала компетентно".
Особливо показовим виявився той факт, що приблизно чверть учасників були переконані, ніби їхні навички розпізнавання фейків покращуються, хоча фактичні результати демонстрували протилежне.
Автори нагадують, що технології не вперше змінюють людські навички. Наприклад, широке використання калькуляторів зменшило потребу в усних обчисленнях, а GPS-навігатори вплинули на здатність орієнтуватися на місцевості без підказок.
Схожі результати показало й дослідження, опубліковане в журналі The Lancet у 2025 році. Воно виявило, що лікарі, які регулярно використовували AI-системи для класифікації онкологічних захворювань, із часом починали гірше виконувати такі завдання без сторонньої допомоги.
Додатково нейробіологи попереджають, що постійне перекладання розумових завдань на штучний інтелект може негативно впливати на когнітивну активність мозку.
Як зробити AI корисним для мислення?
Дослідники підкреслюють, що проблема полягає не стільки в самому штучному інтелекті, скільки в тому, як він взаємодіє з користувачем.
Згідно з результатами роботи, найбільшу користь приносять системи, які не дають готових відповідей, а ставлять уточнювальні запитання та спонукають людину самостійно аналізувати інформацію.
Саме такий підхід допомагає підтримувати навички критичного мислення замість того, щоб замінювати їх. Автори також зазначають, що дослідження має певні обмеження. У ньому брали участь переважно жителі США та Великої Британії, тому майбутні роботи мають перевірити, чи спостерігається аналогічний ефект в інших країнах та освітніх системах. Крім того, чотиритижневий період спостереження не дозволяє оцінити довгострокові наслідки багаторічного використання AI.
Втім, науковці вважають отримані результати особливо важливими для освітньої сфери, де інструменти штучного інтелекту використовуються дедалі активніше.
"У міру того як штучний інтелект стає дедалі досконалішим, надзвичайно важливо забезпечити, щоб ці інструменти розвивали критичне мислення, а не формували когнітивну залежність. Це необхідно для збереження стійкості суспільства до дезінформації", – підсумували автори дослідження.