Дослідники проаналізували наявні наукові роботи, щоб з'ясувати, як використання штучного інтелекту для виконання інтелектуальних завдань впливає на людське мислення, пам'ять і здатність навчатися. Результати опубліковано в журналі Trends in Cognitive Sciences, а про них також повідомляє Phys.org.
Чи справді штучний інтелект робить людей менш розумними?
Висновок учених виявився неоднозначним. Сам по собі штучний інтелект не "робить людей дурнішими". Водночас надмірна залежність від нього може послаблювати окремі навички, якщо людина перестає практикуватися самостійно.
Автори наголошують, що ключову роль відіграє не наявність ШІ, а те, як саме його використовують – як заміну власному мисленню чи як інструмент для співпраці.
Науковці звертають увагу, що побоювання щодо нових технологій виникають уже не вперше. Ще давньогрецький філософ Сократ вважав, що письмо погіршить людську пам'ять. Згодом аналогічні дискусії виникали після появи калькуляторів, GPS-навігації та комп'ютерів.
У всіх цих випадках йшлося про так зване "когнітивне розвантаження" – ситуацію, коли люди перекладають частину розумових завдань на зовнішні інструменти замість того, щоб виконувати їх самостійно.
За словами дослідників, саме практика є основою формування будь-якої навички. Якщо школяр просить чат-бота одразу розв'язати математичну задачу, він отримує правильну відповідь, але втрачає можливість навчитися самостійно знаходити рішення.
Схожа ситуація виникає і з автоматичним підсумовуванням текстів. Якщо ШІ бере на себе пошук, структурування та аналіз інформації, людина докладає менше зусиль до навчання, а отже гірше запам'ятовує нові знання.
Дослідники зазначають, що навіть добре засвоєні навички поступово слабшають, якщо ними довго не користуватися. Саме регулярна практика допомагає мозку підтримувати їх на належному рівні.
Чим навички відрізняються від когнітивних здібностей?
Автори дослідження підкреслюють важливу різницю між навичками та базовими когнітивними функціями. Навички – це конкретні вміння, які людина набуває завдяки знанням і практиці. Саме вони дозволяють ефективно розв'язувати математичні задачі, писати тексти або аналізувати інформацію.
Натомість базові когнітивні здібності – це фундаментальні функції мозку, зокрема увага та робоча пам'ять. Вони є основою для навчання й розвитку всіх інших умінь. Наразі вчені не мають переконливих доказів того, що використання штучного інтелекту безпосередньо погіршує саме ці фундаментальні здібності. Значно більше доказів існує щодо втрати окремих навичок через відсутність практики.
Коли штучний інтелект приносить користь?
Дослідження показує, що ШІ може бути ефективним помічником у навчанні, якщо його використовувати правильно.
Наприклад, під час роботи з учнями старших класів, які вивчали математику, використання ШІ як репетитора допомагало заповнювати прогалини в знаннях. Якщо учні не просили готові відповіді, а використовували систему для пояснень і підказок, рівень розвитку їхніх навичок не поступався результатам школярів, які взагалі не користувалися штучним інтелектом.
На думку дослідників, найбільшу користь ШІ приносить тоді, коли виступає співрозмовником, джерелом зворотного зв'язку або прикладів розв'язання задач, а не виконує всю роботу замість людини.
Попри отримані результати, дослідники визнають, що робити остаточні висновки поки зарано. Вони проаналізували роботи з когнітивної науки, освіти, медицини та досліджень людського фактору, зокрема про навчання математики, пошук інформації в інтернеті та використання ШІ для медичного скринінгу.
Втім, довгострокові наслідки активного використання штучного інтелекту поки що залишаються невідомими. Особливе занепокоєння викликає можливий вплив багаторічної залежності від ШІ на розвиток дітей у критичні періоди формування мозку.
Автори підкреслюють, що лише багаторічні дослідження, які простежать використання ШІ представниками різних професій і вікових груп, дозволять остаточно оцінити його вплив на людські навички та когнітивні здібності.