Вона призвела до того, що кора планети почала тріскатися, розламуючись на частини. Одні були меншими, інші – просто гігантськими. Так сформувалися скам'янілі літосферні плити на поверхні Землі, розділені між собою тектонічними розломами. Під цими плитами знаходяться шари мантії меншого ступеню твердості.
Дивіться також Здається, ми тепер точно знаємо, що знаходиться всередині Місяця
Саме завдяки тому, що верхні та нижні шари мають різну міцність, плити можуть рухатися, ніби плаваючи на океані розплавленої магми. Вони зіштовхуються одна з одною, утворюючи високі гори, або розходяться в різні боки, дозволяючи розплавленій породі вийти назовні й утворити нову застиглу поверхню. У таких місцях часто вибухають вулкани та спостерігаються землетруси.
Скільки літосферних плит має Земля
Але скільки таких плит вкриває поверхню нашої планети? Однозначну відповідь тут дати неможливо, оскільки вона залежить від точки зору на класифікацію цього явища. Але число коливається від 12 до майже 100.
Більшість геологів сходяться на думці, що існує від 12 до 14 "первинних" великих плит, які покривають більшу частину поверхні Землі. Кожна з них має площу щонайменше 20 мільйонів квадратних кілометрів. Одними з найбільших є Північноамериканська, Африканська, Євразійська, Індо-Австралійська, Південноамериканська й Антарктична. Але їх усіх затьмарює Тихоокеанська плита, яка охоплює величезну площу в 103,3 мільйона квадратних кілометрів.
Окрім семи дуже великих плит є ще п'ять дещо менших: Філіппінська, Кокосова, Наска, Аравійська і Хуан-де-Фука. Деякі геологи також вважають Анатолійську плиту, яка є частиною більшої Євразійської плити, окремим утворенням, так само як і Східно-Африканську, яка є частиною Африканської плити. Таку точку зору вони просувають черед те, що ці дві плити рухаються зі швидкостями, які явно відрізняються від їхніх основних плит.
Тому кількість основних плит коливається від 12 до 14.
Основні літосферні плити / Фото Wikimedia/Sergento/Суспільне надбання
Дуже багато дрібних плит
Ситуація ускладнюється, коли ви дивитеся на межі плит, де тектоніка призводить до того, що вони розколюються на менші фрагменти. Вони мають площу менше 1 мільйона квадратних кілометрів, і деякі вчені підрахували, що на Землі їх налічується близько 57. Але вони зазвичай не позначені на картах, адже вчені досі не визначилися щодо їхнього формування.
Кількість мікроплит буде постійно змінюватися, залежно від того, як різні вчені визначатимуть їх, і в міру того, як ми дізнаватимемося більше про те, як і де локалізуються деформації на кордонах плит,
– пояснює Саскія Гоуз, вчена з Імперського коледжу Лондона.
Поки геологи розгадують цю динамічну головоломку, рухомі земні плити створюють кілька захоплюючих сценаріїв. Тихоокеанська плита, ймовірно, є найшвидшою, рухаючись на північний захід на 7-10 сантиметрів на рік. Такий рух може навіть поглинати континенти, що підіймаються над океаном, і на яких живемо ми, люди. Однак в рамках нашого життя це зовсім непомітно. Потрібні мільйони років, щоб плити пройшли помітний для нашого ока шлях.