Метеорити, уламки астероїдів, що утворилися під час народження Сонячної системи, відіграли важливу роль у реконструкції її еволюційної історії. Завдяки аналізу ізотопів елементів, знайдених у цих метеоритах, вчені дійшли висновку, що приблизно 4,6 мільярда років тому система зазнала припливу додаткового радіоактивного алюмінію. Це явище найкраще можна пояснити матеріалом, що потрапив у систему в результаті вибуху наднової зорі, що стався неподалік.
Дивіться також SpaceX вивела на орбіту телескоп ціною в 1 мільярд євро для вивчення темної матерії
Наднова
Це етап еволюції зорі, коли масивні вмираючі зірки вичерпують своє паливо для ядерного синтезу і піддаються гравітаційному колапсу. Це призводить до катастрофічного вибуху, який виштовхує в космос елементи, накопичені протягом життя зірки. Хоча ці матеріали слугують будівельним матеріалом для наступних поколінь зірок, потужний вибух може мати згубні наслідки для сусідніх зірок та їхніх молодих планетних систем.Як нашій системі вдалося вціліти
Сонячній системі, яка на той час перебувала в зародковому стані, вдалося вижити завдяки захисному бар'єру, створеному молекулярним газовим "коконом". Щільний щит, що оточував систему, витримав удар вибуху наднової.
Метеорити, що містять високий вміст радіоактивних ізотопів, утворилися з астероїдів, які народилися протягом перших 100 000 років формування Сонячної системи. У цей період система була огорнута щільним газовим "коконом", який захищав її від шкідливого випромінювання, що могло перешкоджати розвитку планет, подібних до Землі.
Чому це важливо
Останні дані свідчать про те, що щільні "нитки", утворені з газу, що оточує Сонячну систему, ймовірно, вловлювали і транспортували радіоактивні ізотопи в регіони, близькі до Сонця. Це відкриття має важливе значення для розуміння формування та еволюції зірок і їхніх планетних систем.
Крім того, ці "нитки" могли відігравати вирішальну роль у захисті молодої Сонячної системи від інтенсивного випромінювання сусідніх зірок. Цей захист запобігав випаровуванню протозоряного диска, що негативно впливало на його остаточний розмір. Як наслідок, формування планет всередині диска було б порушено.
Дивіться також Астробіологи впевнені, що життя на Венері може існувати, але не звичному нам вигляді
Вчені очікують, що це відкриття зробить значний внесок у наше розуміння складних процесів, пов'язаних з народженням і ростом зірок та їхніх планетних систем. Дослідження підкреслює роль випадкових збігів обставин і випадкових щитів у формуванні долі небесних тіл, таких як наша Сонячна система.