3 
Вони навчаються на програмі "Цифрова трансформація у публічному врядуванні для громад", яку CDTO Campus реалізує в межах програми EGAP. Навчання і робота у них відбуваються паралельно, і часто те, що розбирають на лекції цього тижня, вже наступного стає задачею на робочому столі.
Читайте попередній матеріал: Цифровізація біля фронту: як будувати цифрову громаду за 50 кілометрів від країни-агресора
Друга історія – про Дар'ївську громаду на Херсонщині
До початку повномасштабного вторгнення в Дар'ївській громаді жило понад 14 тисяч людей. Зараз офіційно зареєстровано 3,6 тисячі. Решта евакуювалася – хто до Києва, хто до Львова, хто за кордон. Але вони досі є мешканцями цієї громади, досі потребують довідок, документів, інформації про те, що відбувається вдома. І завдання місцевої влади – зробити так, щоб відстань у сотні кілометрів не перетворилася на стіну між людиною і державою.
Саме з цим щодня стикається Олексій Стасів, 28-річний начальник відділу цифрової трансформації Дар'ївської сільської ради на Херсонщині. Він розпочав роботу на цій посаді менше року тому й відразу в умовах, де немає часу на розгойдування.
Мене завжди цікавила ІТ-сфера, але хотілося не просто працювати з технікою, а створити рішення, яке реально допоможе людям,
– каже він.
Олексій Стасів / Фото CDTO Campus
Цифрова трансформація для нього – це про те, щоб змінити саму логіку взаємодії держави з людиною. Замість того щоб людина їхала до кабінету, держава приходить до людини. Замість стопки паперових копій – QR-код у телефоні. Для мешканців Дар'ївської громади, частина яких живе під постійними обстрілами, а інша розкидана по всій Україні, це питання про те, чи відчуває людина, що держава про неї пам'ятає.
Олексій Стасів під час роботи з громадою / Фото CDTO Campus
Робочий день тут не схожий на звичайний. Повітряна тривога може перервати нараду, обстріл – відключити інтернет, перебій з електроенергією – зупинити систему, яку налаштовували тиждень. Будь-яке цифрове рішення потрібно проєктувати з урахуванням того, що в якийсь момент щось піде не так, тому резервні канали зв'язку, хмарне зберігання даних і можливість працювати офлайн – це не додаткові опції, а базові умови роботи громади.
Ми повинні думати не лише про зручність цифрових сервісів, а й про їхню стійкість до можливих загроз,
– пояснює Олексій.
За час його роботи громада встигла зробити кілька важливих кроків. З'явилася мобільна валіза адміністратора – виїзний ЦНАП, який доїжджає до людей, що не можуть самостійно добратися до центру. З початку 2026 року за її допомогою надано понад 225 адміністративних послуг і понад 14 консультацій. Найчастіше нею користуються люди похилого віку, маломобільні громадяни, внутрішньо переміщені особи та жителі віддалених населених пунктів, для яких поїздка до центру громади – це не просто незручність, а часто неможливість через безпекову ситуацію та відсутність транспорту.
Виїзний ЦНАП надає послуги мешканцям громади / Фото CDTO Campus
Електронна черга з'явилася, але її довелося тимчасово призупинити через безпекову ситуацію та масову евакуацію мешканців. Є речі, які технічно можливі, але поки недоцільні, і розуміти цю різницю – теж частина роботи.
У відділі цифрової трансформації працюють троє людей. Олексій відповідає за розвиток цифрових проєктів, інформаційні системи й кібербезпеку. Разом з ним – технічний спеціаліст, який забезпечує підтримку обладнання та мереж, і фахівець з інформаційного супроводу. Невелика команда, але вона забезпечує безперервну роботу цифрових сервісів навіть у складних умовах прифронтової громади.
Саме таке розуміння Олексій поглиблює на навчанні в CDTO Campus, де зараз проходить програму "Цифрова трансформація у публічному врядуванні для громад". Найбільше його зацікавили модулі про використання штучного інтелекту в роботі органів місцевого самоврядування, цифрову платформу "СВОЇ" та системи електронного документообігу.
Після навчання громада почала системніше підходити до автоматизації внутрішніх процесів: зараз працюють над розвитком системи електронних звернень громадян і планують запустити чат-бот сільської ради, який допоможе мешканцям швидше отримувати інформацію та послуги. Платформу "СВОЇ" планують використовувати для роботи ЦНАП.
Підхід до ухвалення рішень теж змінився:
Якщо раніше основною метою було швидко вирішити конкретну проблему, то тепер більше уваги приділяю аналізу самого процесу. Спочатку оцінюю, чи можна його спростити або автоматизувати, і лише після цього обираю цифровий інструмент. Такий підхід дозволяє впроваджувати рішення, які працюватимуть довгостроково,
– каже Олексій.
На одній із лекцій він почув фразу, яка точно описує його підхід до роботи: "Цифровізація не повинна бути заради цифровізації. Вона повинна економити час працівників, підвищувати якість послуг і робити роботу громади більш ефективною". У Дар'ївській громаді, де кожен ресурс на рахунку, це не гасло, а єдиний спосіб працювати.
У планах – автономність роботи адміністрації та ЦНАП, розумне освітлення, автономна подача води. Поки що ресурси йдуть на безпеку, відновлення інфраструктури й підтримку тих, хто залишився. Чат-бот, нові сервіси, автоматизація – все це вже в роботі. Олексій не чекає кращих часів. Він працює в тих, що є.