Група вчених опублікувала дослідження в журналі Journal of Cosmology and Astroparticle Physics, у якому переглянула верхню межу тривалості існування матерії у Всесвіті. Згідно з новими розрахунками, такі об'єкти як нейтронні зорі можуть повністю зникнути приблизно через 10⁶⁸ років. Про це пише Dexerto .

Дивіться також Де на Місяці приховані найбільші поклади замерзлої води, яка так потрібна колоністам

Чому Всесвіт "закінчиться" швидше за попередні оцінки?

Хоча це число – одиниця з 68 нулями – залишається практично немислимим для людини, воно значно скорочує попередні оцінки "життя" Всесвіту, встановлюючи більш чітку межу.

Ключовим фактором у новому підході стала концепція гравітаційне народження пар. Вона розвиває ідеї, закладені Стівеном Гокінгом, щодо випромінювання чорних дір. Дослідники показали, що навіть без горизонту подій масивні об'єкти можуть втрачати енергію через викривлення простору-часу.

WhatsApp 24 Канал – у WhatsApp Підпишіться, щоб не загубити і читати перевірені новини Додати

Інакше кажучи, сама гравітація здатна спричиняти поступове "випаровування" матерії. Частинка за частинкою об'єкти втрачають масу, поки повністю не зникають.

Математичні моделі також показали, що швидкість цього процесу визначається середньою густиною об'єкта. Саме вона виступає своєрідним "годинником", який відлічує час до повного розпаду.

Завдяки цьому стало зрозуміло, які об'єкти переживуть інші. Наприклад, білі карлики, надмасивні чорні діри та гало темної матерії залишатимуться у Всесвіті найдовше, поступово втрачаючи енергію протягом колосальних періодів.

Як пише NYpost, неочікуваним результатом стало те, що нейтронні зорі та чорні діри малої маси мають майже однаковий "термін життя" – близько 10⁶⁸ років. Попри різну природу, їхня густина приводить до синхронного завершення існування.

Коли цей процес завершиться, такі об'єкти стануть нестабільними і зникнуть у фінальному енергетичному сплеску. Таким чином, навіть найстійкіші структури у Всесвіті не є вічними.

Дослідження дає нове розуміння довгострокової еволюції космосу і показує, що навіть без катастрофічних подій Всесвіт поступово "згасне" через фундаментальні фізичні процеси.