Де ховається вода на Місяці?
Нові наукові дані свідчать про те, що найбільші поклади водяного льоду на Місяці зосереджені в кратерах поблизу його південного полюса, які залишалися в постійній тіні протягом найтривалішого часу. Це відкриття стало можливим завдяки аналізу термічної еволюції місячної поверхні та використанню комп'ютерного моделювання, пише Space.
Дивіться також Навіщо людству база на Місяці: експерт відповів на неочевидне питання
Дослідники з'ясували, що кількість накопиченого льоду безпосередньо залежить від віку "холодної пастки" – чим довше заглиблення перебуває без сонячного світла, тим більше шансів знайти там значні ресурси.
Цікаво, що уявлення про Місяць як про абсолютно сухе небесне тіло панувало десятиліттями. Коли місії серії "Аполлон" доставили зразки реголіту на Землю у період між 1969 – 1972 роками, вони виявилися повністю позбавленими вологи. Ситуація змінилася лише у 1994 році, коли радар місії "Клементина" зафіксував перші ознаки льоду, що згодом було підтверджено апаратами "Lunar Prospector" та "Lunar Reconnaissance Orbiter" (LRO).
У чому ж проблема?
Наукова група під керівництвом Пола Хейна з Університету Колорадо в Боулдері встановила, що поклади льоду мають нерівномірний розподіл. Ключовим фактором стала зміна нахилу Місяця відносно Сонця та Землі протягом мільярдів років, пояснює CU Boulder Today. Ті заглиблення, що були затінені 3 мільярди років тому, сьогодні можуть бути освітлені й навпаки. Лід, потрапляючи на світло, випаровується у космос або мігрує до інших тіньових зон.
Наприклад, кратер Гейворт, який залишається у темряві понад 3 – 3,5 мільярда років, демонструє одні з найсильніших сигналів наявності води.
Ліворуч показано південний полюс Місяця, а праворуч – північний. Вода позначена блакитним / Фото NASA
Звідки на Місяці вода?
Походження цієї води залишалося загадкою, але тепер вчені впевнені: вона накопичувалася поступово, а не внаслідок одного потужного удару комети.
Джерелами могли бути численні падіння невеликих астероїдів, вулканічна активність, що супроводжувалася викидами газів з надр, і навіть сонячний вітер. Потік водню з Сонця при взаємодії з киснем на місячній поверхні також здатний утворювати молекули води. Крім того, існує припущення, що частка земної атмосфери, включно з киснем, протягом мільярдів років "витікала" у космос і досягала поверхні Місяця.
Чому це важливо?
Для майбутніх колоністів наявність льоду є критично важливою. Замерзлу воду можна використовувати не лише для пиття, а й розкладати на водень і кисень для створення ракетного пального та повітря для дихання.
Наступним кроком у вивченні цих запасів стане місія 2027 року, коли на Місяць відправлять прилад L-CIRiS – теплову камеру для детального спостереження за затіненими зонами. Тільки прямий аналіз зразків дозволить остаточно підтвердити походження та обсяги місячної води.