Понад 50% дослідників використовували інструменти штучного інтелекту під час рецензування наукових статей. Про це свідчить опитування видавничої компанії Frontiers, у якому взяли участь близько 1 600 академіків зі 111 країн. Майже чверть респондентів зазначили, що за останній рік почали користуватися ШІ для peer review частіше. Про це повідомляє 24 Канал із посиланням на дослідження Frontiers.
Дивіться також Авторитетний словник назвав слово року: можливо, ви його не чули, але точно бачили
Як і навіщо науковці застосовують ШІ під час рецензування?
Ці дані підтверджують припущення, які давно обговорювалися в науковій спільноті, зважаючи на широке поширення інструментів на основі великих мовних моделей, зокрема ChatGPT. Директорка з питань дослідницької доброчесності Frontiers Елена Вікаріо зазначає, що важливо відкрито визнати факт використання ШІ в рецензуванні. Водночас вона наголошує, що багато науковців застосовують такі інструменти всупереч зовнішнім рекомендаціям не завантажувати неопубліковані рукописи до сторонніх сервісів.
Деякі видавці, зокрема Frontiers, дозволяють обмежене використання ШІ під час рецензування, але вимагають обов'язкового розкриття такої практики. Як і більшість інших наукових журналів, Frontiers забороняє завантаження неопублікованих матеріалів на сайти чат-ботів через ризики порушення конфіденційності, витоку чутливих даних та загрози інтелектуальній власності авторів.
Як пише журнал Nature, видавців закликають адаптувати політики до нової реальності, в якій використання ШІ в науковому видавництві стає нормою. Компанія вже запустила власну внутрішню AI-платформу для рецензентів у всіх своїх журналах. За словами Вікаріо, застосування штучного інтелекту має відбуватися відповідально, з чіткими правилами, людською відповідальністю та належним навчанням.
У видавництві Wiley підтримують ідею активної комунікації щодо найкращих практик, зокрема вимог до прозорості та розкриття використання ШІ. Водночас представник компанії зазначив, що попереднє опитування Wiley показало відносно низький рівень зацікавленості та впевненості дослідників у застосуванні ШІ саме для рецензування, і в портфелі видавця немає даних, які б цьому суперечили.
Опитування Frontiers також деталізує, як саме рецензенти застосовують AI-інструменти. 59% з тих, хто використовує ШІ, залучають його для допомоги у написанні текстів рецензій. Ще 29% застосовують його для узагальнення змісту рукописів, пошуку прогалин або перевірки посилань. 28% використовують ШІ для виявлення можливих порушень, зокрема плагіату чи дублювання зображень.
Паралельно деякі науковці самі перевіряють можливості мовних моделей у цій сфері. Інженер-дослідник Мім Рахімі з Університету Х'юстона провів експеримент, у якому протестував, чи здатна модель GPT-5 якісно прорецензувати статтю Nature Communications, співавтором якої він є. Він використав кілька сценаріїв – від простих запитів до складних налаштувань із додатковими матеріалами. Порівняння з реальними рецензіями показало, що ШІ добре імітує структуру та стиль рецензій, але не надає глибокого конструктивного аналізу і припускається фактичних помилок. Найскладніші підказки навіть погіршили результат. Інші дослідження також свідчать, що AI-рецензії часто нагадують людські, але поступаються за рівнем детальної критики.
Хто стоїть за українським ШІ?
AI HOUSE разом із Міністерством цифрової трансформації України представили оновлене дослідження "AI-таланти України: досвід, виклики та бачення майбутнього", присвячене тим, хто розвиває штучний інтелект у країні. Це вже другий великий зріз українського ШІ-ринку, який описує структуру спільноти, її навички, кар’єрні траєкторії та погляд на майбутнє технології.
За майже два роки кількість українських AI-спеціалістів зросла з 5 200 до приблизно 6 100 осіб (з урахуванням можливої похибки близько 5%). Половина опитаних працює з AI щонайменше три роки, що свідчить про перехід спільноти від етапу експериментів до більш зрілої індустрії. Попит на спеціальність зростає як серед чоловіків, так і серед жінок: у сфері вже близько тисячі спеціалісток, причому помітна частина з них лише нещодавно перейшла в AI. Водночас фіксується і міграція кадрів: приблизно 20% українських ШІ-фахівців нині працюють за кордоном, з них кілька відсотків виїхали протягом останнього року.