Обсерваторія уже привернула увагу науковців своїми першими результатами – від ефектних космічних знімків до сотень тисяч автоматичних сповіщень за одну ніч. Основну славу їй пророкують за дослідження темної енергії, наднових та активних ядер галактик. Однак не менш важливим стане її внесок у спостереження об'єктів, що знаходяться значно ближче – у навколоземному просторі, розповідає 24 Канал.
Дивіться також Астрономи знайшли потужний космічний вибух у крихітній галактиці
Як телескоп зможе попереджати про падіння астероїдів?
Масштабна програма Legacy Survey of Space and Time (LSST) дозволить виявляти мільйони астероїдів і десятки тисяч потенційно небезпечних навколоземних об'єктів. Це критично важливо, адже навіть невеликі космічні тіла можуть спричиняти серйозні руйнування при входженні в атмосферу.
У новій науковій роботі, яка готується до публікації в журналі The Astrophysical Journal, дослідники пояснюють, що можливості LSST виходять далеко за межі простого виявлення астероїдів. Наразі з роботою можна ознайомитися на порталі препринтів наукових робіт Arxiv.org.
Автори описують так звані "неминучі імпактори" – природні тіла, які вдається зафіксувати в космосі ще до їхнього падіння на Землю. Вивчення таких об'єктів дає унікальну нагоду простежити їхній шлях від астероїда до метеора і, за можливості, до метеорита на поверхні.
Щоб оцінити ефективність обсерваторії, команда під керівництвом Ієна Чоу змоделювала поведінку 343 невеликих об'єктів приблизно метрового розміру. Вони базувалися на даних Центру дослідження навколоземних об'єктів NASA та використовували спеціальний симулятор оглядів Sorcha.
Результати показали, що телескоп зможе щороку знаходити один-два такі астероїди до їхнього зіткнення із Землею – це майже вдвічі більше, ніж фіксується зараз.
У середньому система зможе виявляти небезпечні тіла приблизно за 1,5 дня до удару, а перші спостереження проводитимуться приблизно за три дні до входження в атмосферу. Хоча це невеликий запас часу, він все одно перевищує всі попередні рекорди. До цього найдовше попередження становило лише 21 годину. У деяких змодельованих випадках астероїди вдавалося зафіксувати навіть за кілька тижнів до падіння.
Як це працювало раніше?
До сьогодні інші телескопи змогли зафіксувати лише 11 таких імпакторів, причому більшість спостережень була зосереджена у Північній півкулі, де розташована більшість відповідних обсерваторій, розповідає Phys.org. Наприклад, об'єкт 2024 XA1 виявили в грудні 2024 року в обсерваторії Кітт-Пік в Аризоні лише за 10 годин до зіткнення – він впав у віддаленому районі російської Якутії.
Нові можливості обсерваторії Рубін допоможуть вирівняти цей географічний дисбаланс, адже її розташування забезпечить кращий огляд Південної півкулі.
Більший запас часу перед ударом відкриває нові можливості для науковців. Додаткові спостереження дозволять точніше визначати відбивну здатність поверхні астероїда, її структуру, тип, період обертання та інші характеристики. Також стане можливим використання радарних методів спостереження, що нині застосовуються обмежено.
Найважливішим результатом стане підвищення точності прогнозів місця падіння. Довші серії спостережень допоможуть краще визначати траєкторію об'єкта і, відповідно, полегшать пошук метеоритів після удару.
Дослідження подій 2023 року вже показали, що швидке залучення мережі спостережень може забезпечити надзвичайно точні розрахунки – різниця між двома методами визначення траєкторії становила лише 18 метрів.
Хоча більшість астероїдів падає в океани, де їх неможливо знайти, навіть у таких випадках додатковий час на підготовку корисний. Вчені зможуть проводити повітряний відбір пилу від болідів – це допоможе краще визначати склад космічних тіл навіть без доступу до метеоритів.
Оцінка у 1 – 2 об'єкти на рік вважається мінімальною. Насправді LSST вперше дозволить систематично спостерігати астероїди метрового розміру ще до їхнього входження в атмосферу. Це суттєвий крок вперед у вивченні популяції навколоземних об'єктів.
Ще більш важливим стане попередження про рідкісні, але значно небезпечніші великі астероїди. Додаткові дні або навіть тижні дадуть змогу організовувати глобальні кампанії спостережень, точніше визначати орбіти та координувати заходи планетарної оборони.