Наслідки цього явища можуть змінити структуру смертності у світі вже до середини століття. Це поставить під загрозу мільйони людей у різних куточках Землі. Про це пишуть в дослідженні, яке з'явилося на The Lancet.

Дивіться також Потрібні мільярди доларів: як світ збирається рятувати льодовик Судного дня

Скільки людей помре через потепління та інші ефекти?

Наукова спільнота б'є на сполох: зміни клімату провокують глобальну хвилю фізичної інертності. Міжнародна група дослідників проаналізувала дані зі 156 країн за період з 2000 по 2022 рік, щоб зрозуміти, як підвищення температури впливає на щоденні звички людей.

Результати виявилися приголомшливими: кожен додатковий місяць, протягом якого середня температура перевищує поріг у 27,8 градуса Цельсія, спричиняє зростання рівня фізичної неактивності на 1,44 відсоткових пункти в глобальному масштабі.

Найбільш вразливими до цих змін є країни з низьким та середнім рівнем доходу. Там показник відмови від активного способу життя зростає ще стрімкіше – на 1,85 відсоткового пункту за кожен екстремально теплий місяць.

Учені пояснюють це тим, що спека створює значні фізіологічні перешкоди. Вона збільшує навантаження на серцево-судинну систему, прискорює зневоднення та підвищує суб'єктивне відчуття втоми. Через це звичайна прогулянка чи робота на свіжому повітрі перетворюється на виснажливе випробування, що змушує людей обирати малорухливий спосіб життя.

До 2050 року ці тенденції можуть призвести до катастрофічних наслідків. Прогнозується, що через кліматично зумовлену пасивність щороку відбуватиметься від 470 000 до 700 000 додаткових передчасних смертей.

Економічні наслідки

Окрім людських втрат, світ зіткнеться з серйозними економічними викликами. Зниження продуктивності праці через погіршення здоров'я та неможливість працювати в умовах спеки коштуватиме світовій економіці від 2,40 до 3,68 мільярда доларів щорічно.

Кожен сприймає спеку по-своєму

Дослідження також виявило гендерну та вікову нерівність у сприйнятті теплового стресу:

  • Жінки виявилися більш чутливими до підвищення температури: їхній рівень неактивності при екстремальній спеці зростає на 1,69 відсоткових пункти порівняно з 1,18 у чоловіків.
  • Схожа ситуація спостерігається і серед літніх людей, чий організм гірше справляється з терморегуляцією.

Географічно "гарячими точками" стануть Центральна Америка, Карибський басейн, Східна Африка та Екваторіальна Південно-Східна Азія, де рівень фізичної пасивності може зрости на 4 відсотки та більше.

Плани порушуються

Така ситуація ставить під загрозу виконання глобальних цілей Всесвітньої організації охорони здоров'я, яка планувала знизити рівень фізичної неактивності у світі на 15 відсотків до 2030 року, зазначає Daily Mail. Замість прогресу людство ризикує отримати "теплову пастку", яка лише посилить епідемію неінфекційних захворювань, таких як ожиріння та серцево-судинні розлади.

Що ж робити?

Для запобігання похмурим прогнозам дослідники пропонують діяти негайно. Необхідно впроваджувати адаптивний міський дизайн: створювати затінені зони, використовувати світловідбивальні матеріали для доріг та інтегрувати водні об'єкти в інфраструктуру міст.

Важливим кроком є також субсидування доступних спортивних центрів із клімат-контролем та розробка спеціальних рекомендацій щодо безпечної активності в умовах високих температур.

Фізична активність має сприйматися не як забаганка, а як життєво важлива потреба, яку необхідно захищати в умовах кліматичної кризи.