Дослідження, опубліковане на arXiv.org, очолив Райдер Штраус (Ryder H. Strauss) з Університету Північної Арізони (NAU), інформує 24 Канал. Науковці проаналізували дані, зібрані космічним апаратом Galileo під час його гравітаційних маневрів навколо Землі в 1990 і 1992 роках.
Не пропустіть Подивіться на приголомшливе відео повернення капсули з космосу на Землю
Що "знайшли" учені
Група дослідників використовувала спектрофотометричні спостереження, зроблені за допомогою обмеженого твердотільного сканера (SSI) з набором вузькосмугових фільтрів (фіолетового, зеленого, червоного і чотирьох ближніх інфрачервоних) для вивчення відбитого світла від Землі.
Аналіз показав, що мінливість кривих яскравості всього земного диска можна пояснити зміною погоди, наявністю континентів, океанів і хмар на планеті, що обертається. Крім того, часова динаміка кольору диска пов'язана з океанами (синій зсув) і сушею з рослинністю (червоний зсув).
Зменшення відбивної здатності в деяких інфрачервоних фільтрах пов'язане зі слабким поглинанням випромінювання водяною парою і сильним поглинанням молекулярним киснем. Ці результати підкреслюють важливість молекулярного кисню в атмосфері Землі як ключового показника її придатності для життя.
Чому нам це потрібно
Отримані дані будуть використані для подальшого тестування та вдосконалення тривимірної спектральної моделі Землі, розробленої Віртуальною планетарною лабораторією NASA (VPL). Такий підхід дозволить значно вдосконалити методи спостереження екзопланет, в тому числі потенційно придатних для життя, і розширити наші уявлення про можливість існування життя за межами нашої рідної планети.
До теми Подивіться, як сильно змінилося наше Сонце за останні два роки
Дослідження підтверджує, що спостереження повних дисків планет Сонячної системи можуть слугувати важливим аналогом для аналізу екзопланет. У цьому контексті Земля має особливе значення як єдина відома населена планета, що робить її ключовим об'єктом для вивчення потенційно придатних для життя екзопланет.