Правоохоронці оточили центр міста ще з самого ранку - чекали на появу Президента, який приїхав з квітами до Кобзаря.
"Тарас Шевченко у День Незалежності, так би мовити, об'єднав владу і опозицію. Глава держави, за розкладом, поклав квіти Кобзарю. А от для опозиції пам'ятник поету став відправною точкою масштабної акції. Багатотисячний натовп від пам'ятника рушив вулицею Володимирською до Адміністрації Президента. Втім активісти не пройшли і кілометра. Саме тут колону зупинив "Беркут", - каже журналіст Ганна Іваненко.
І хоча перший кордон міліції вдалося пройти, металеві паркани, спецпризначенці і сльозогінний газ, застосування якого спростовує керівництво МВС, були сильнішими за натовп. Сценарій поведінки правоохоронцям "продиктував" суд, який заборонив опозиціонерам проводити акції на центральних вулицях столиці. Втім, заборона не зупинила полум`яних активістів - вони несли резолюцію мітингу до Президентської Адміністрації. Після силового опору "Беркуту" опозиційні лідери отямились і закликали людей йти на Майдан Незалежності врозтіч, аби вже там знову об`єднатися.
"Кожен міліціонер давав присягу служити українському народу. А вони служать людині, яка двічі сиділа у в'язниці", - каже постраждалий Мирослав.
"І у цих хлопців, і у нас одні й ті самі проблеми. І ці проблеми нас об'єднують. І у відповідний час ці хлопці не виконають злочинні накази", - каже киянка Валентина.
"За 20 років вперше. Хоча був і Майдан, і ми там стояли, але за 20 років такої ганьби ще не бачили", - каже киянка Надія.
Втім, біля монументу Незалежності був запланований святковий концерт з піснями й танцями - опозиційні гасла тут ніхто не підтримав. Тож мітингувальники взяли прапор і рушили до наметового містечка біля Печерського райсуду, аби вже там завершити свою акцію. Водночас, на такі несвяткові бійцівські події в столиці майже одразу відреагували в МВС. Кажуть, до відповідальності притягнуть і простих громадян, і народних депутатів, які брали участь у мітингу.
"Наші працівники поводилися, виключно, коректно. Не піддалися на жодну з провокацій, яка б могла призвести до загострення ситуації. Найближчим часом буде порушена кримінальна справа за частиною 3 статті 296 Кримінального кодексу України - хуліганство. На початковій стадії справу буде порушено за фактом, але за мірою встановлення осіб, обвинувачення будуть висуватися проти них", - каже начальник головного штабу МВС України Анатолій Лазарев.
В свою чергу, проти правоохоронців, які блокували мирну ходу, також хочуть порушити кримінальну справу. Намір звернутися до Генпрокуратури мають депутати-бютівці.
Не таким запеклим було святкування ювілейної річниці Незалежності в регіонах. Хоча в багатьох містах суд напередодні теж заборонив опозиційні мітинги, люди на вулиці таки вийшли. Зокрема, у Донецьку кількасот активістів зібралися біля пам‘ятника Кобзарю. Мітингувальники у вишиванках декламували вірші українських поетів.
"Чи може суд заборонити нам святкувати? Чи може суд заборонити День народження держави - ні. Не може. І не зважаючи ні на яке рішення суду, ми вийшли і гідно відсвяткуємо це свято", - каже учасник акції.
Проводити протестні акції в День Незалежності також заборонили у Севастополі, Рівному, Одесі та Черкасах. А в Харківській міськраді взагалі відмовилися прийняти відповідну заявку. Ужгород та Вінниця стали чи не єдиними містами, де святкування Дня Незалежності дійсно було веселим. В останньому свято відзначили парадом наречених. Дрес-код: сукня та підв’язка, фата не обов’язково. Леді пройшли центральними вулицями. І жодного міліцейського кордону.
"Готувалася довго, довго шукала плаття, що було головною проблемою. А вирішила прийняти участь тому, що заміж збираюся не скоро, а ось плаття приміряти захотіла", - каже майбутня наречена Вероніка.
"Ціль проведення цього фестивалю така, що деякі люди, зокрема хлопці, навіть бояться відчути себе ролі наречених, от лякає їх офіційне одруження. А ми даємо їм можливість відчути себе у ролі наречених", - каже співорганізатор параду наречених Оксана Ксеніна.
В Ужгороді у День Незалежності заклали капсулу часу. Два тижні організатори збирали листи, які надходили і в он-лайн режимі і поштою. Та найбільше послань закарпатці написали саме в день свята.
"Мої побажання звичайно незалежна вільна Україна. Це по-перше. І моїм внукам щасливу зичу долю. І всім людям бажаю цього. Щоб вони не турбувались, що чогось не вистачає. Завтра буде", - каже Ольга Іванівна, яка написала листа.
Послань на 20 років замурували аж півтисячі. Про капсулу часу наступні два десятиліття нагадуватиме лише напис. А відкриють її 24 серпня 2031 року.